Джиммі Севіл
| Джиммі Севіл | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. James Wilson Vincent Savile |
| Прізвисько | Jimmy і Jim |
| Народився | 31 жовтня 1926[2][3][…] Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія[5] |
| Помер | 29 жовтня 2011[1][2][…] (84 роки) Лідс, Англія, Велика Британія |
| Поховання | Скарборо |
| Країна | |
| Діяльність | діджей, телеведучий, радіоведучий, автобіограф, футболіст, професійний реслер, сексуальний злочинець |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Mensa International і Athenaeum Clubd |
| Magnum opus | Young at Heartd, Jim'll Fix Itd і Top of the Popsd |
| Конфесія | католицтво |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0767675 |
Сер Джеймс Вілсон Вінсент Севіл (англ. Sir James Wilson Vincent Savile; 31 жовтня 1926 – 29 жовтня 2011) — англійський діджей та теле- і радіоведучий, який вів такі шоу BBC як Top of the Pops та Jim'll Fix It. Після його смерті було розслідувано сотні звинувачень у сексуальному насильстві[6], висунутих проти нього, що змусило поліцію дійти висновку, що він був сексуальним злочинцем, можливо, одним із найактивніших у Сполученому Королівстві[7][8][9][10]. Звинувачення у сексуальному насильстві висувалися ще за його життя, але їх відхиляли, а на скарги ігнорували або не вірили. Серед жертв Савіла, як стверджується, були як маленькі діти, так і люди похилого віку[11].
Будучи підлітком під час Другої світової війни, Савіл працював у вугільних шахтах у складі загону бевін-боїв. Він розпочав кар’єру з того, що крутив платівки в танцювальних залах, а згодом став їхнім менеджером. Його кар’єра в медіа розпочалася з роботи диск-жокеєм на «Радіо Люксембург» у 1958 році та на телеканалі «Тайн-Тіс» у 1960 році. З 1964 по 1988 рік Савіл був постійним ведучим музичної програми BBC «Top of the Pops», а також був одним із ведучих останнього випуску у 2006 році. У 1968 році він почав вести власні радіопрограми на «Radio 1», які виходили в ефір до 1987 року. З 1975 по 1994 рік він вів телепрограму «Jim’ll Fix It», яка виходила рано в суботу ввечері й була присвячена здійсненню мрій глядачів, переважно дітей.
Савіл був відомий тим, що збирав кошти та підтримував різні благодійні організації та лікарні, зокрема лікарню Сток-Мандевілл в Ейлсбері, Загальну лікарню Лідса та лікарню «Бродмур» у Беркширі. У 2009 році газета «The Guardian» назвала його «видатним філантропом», і він отримав нагороду за свою благодійну діяльність[12][13]. У 1971 році він був нагороджений орденом Британської імперії (OBE), а в 1990 році отримав лицарський титул. Після його смерті в 2011 році у віці 84 років у некрологах Савіла хвалили за його особисті якості та діяльність із збору коштів на благодійність, сума яких, за оцінками, склала 40 мільйонів фунтів стерлінгів[14][15].
У жовтні 2012 року в документальному фільмі телеканалу ITV було розглянуто звинувачення Савіла у сексуальному насильстві[16]. Це спричинило широке висвітлення в ЗМІ та появу значної кількості свідчень свідків і заяв про сексуальне насильство, яка стрімко зростала, зокрема звинувачень на адресу державних органів у приховуванні фактів або невиконанні службових обов’язків. Скотленд-Ярд розпочав кримінальне розслідування звинувачень у сексуальному насильстві над дітьми з боку Савіла, яке тривало шість десятиліть[9], охарактеризувавши його як «хижого сексуального злочинця», а згодом заявив, що веде понад 400 напрямків розслідування на основі свідчень 300 потенційних жертв, отриманих через 14 поліцейських підрозділів[17][18]. Скандал призвів до проведення розслідувань та перевірок у BBC, Національній службі охорони здоров’я (NHS), Королівській прокуратурі та Міністерстві охорони здоров’я[19][20][21]. У червні 2014 року розслідування діяльності Савіла у 28 лікарнях NHS дійшло висновку, що протягом кількох десятиліть він вчиняв сексуальні напади на персонал та пацієнтів віком від 5 до 75 років[22]. Внаслідок скандалу деякі з нагород, які Савіл отримав за життя, були посмертно анульовані, а його телевізійні виступи більше не транслюються.
Примітки
- ↑ а б http://news.sky.com/home/uk-news/article/16099015
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Shepherd M. C. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1037316967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Jimmy Savile abuse claims: Police pursue 120 lines of inquiry. BBC News (брит.). 9 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Savile BBC scandal shocks UK. NBC News (англ.). Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Gilbert, Dave (23 жовтня 2012). Jimmy Savile: National treasure in life, reviled ‘sex abuser’ in death | CNN. CNN (англ.). Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ а б Jimmy Savile Inquiry Now Criminal Investigaton | Orange UK. web.orange.co.uk. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Holden, Michael. UK police to make arrests over BBC's "tsunami of filth". U.S. (амер.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ McCoy, Terrence (15 жовтня 2014). How BBC star Jimmy Savile allegedly got away with abusing 500 children and sex with dead bodies. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Lipsett, Anthea (13 липня 2009). Jim fixes it for medical students. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Taylor, Paul (1985). Popular Music Since 1955: A Critical Guide to the Literature. Mansell. ISBN 978-0-7201-1727-1.
- ↑ Sir Jimmy Savile - Telegraph. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2011. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ DJ and TV presenter Jimmy Savile dies, aged 84. BBC News (брит.). 29 жовтня 2011. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Quinn, Ben (28 вересня 2012). Jimmy Savile alleged to have abused girls as young as 13. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Jimmy Savile: Number of victims reaches 300, police say. BBC News (брит.). 25 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Jimmy Savile: police launch criminal investigation after victims claim some abusers are still alive - Telegraph. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Jimmy Savile: Questions for Edwina Currie and the BBC - Telegraph. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Jimmy Savile abuse: Key questions on the NHS scandal. BBC News (брит.). 15 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Jimmy Savile: Director of Public Prosecutions to review why CPS did not prosecute - Telegraph. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 15 липня 2026.
- ↑ Hunt: 'We let Savile victims down'. BBC News (брит.). Процитовано 15 липня 2026.
| Це незавершена стаття про особу Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).