YaChudo

Джеймс Чапін

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Джеймс Чапін
Народився9 липня 1889[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 квітня 1964[2][3][…] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьорнітолог, зоолог, ботанічний колектор, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія і орнітологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAcadémie des sciences d'outre-merd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Chapin».

Джеймс Пол Чапін (англ. James Paul Chapin 9 липня 1889 — 7 квітня 1964) — американський орнітолог.

Біографія

Джеймс Чапін народився в Манхеттені 9 липня 1889 року, в родині Гілберта Грейнджера і Нано Чапін. Виріс в Стейтен-Айленді, куди сім'я переїхала в 1892 році. Тут у нього проявився інтерес до природи. Шкільний учитель і директор, орнітолог-любитель птахів, познайомив Джеймса з книгою Френка Чепмена «Пташине життя» і подарував йому «Чепменовський довідник з птахів Північної Америки». Уже в ранньому підлітковому віці Чапін став активним членом Асоціації природних наук Стейтен-Айленда. Закінчивши середню школу, Джеймс влаштувався на роботутаксидермістом в Американський музей природознавства. Крім цього він також працював в музейному відділі ссавців.

У 1908 році Герберт Ленг обраний керівником експедиції Американського музею в Конго. Він запропонував Чапіну стати його помічником. Хоча очікувалося, що експедиція в Конго триватиме два роки, Ленг і Чапін повернулися в Нью-Йорк тільки через шість років, в 1915 році. Ретельне дослідження фауни північно-східного Конго, призвело до публікації п'ятнадцяти томів наукових знахідок, в яких були описані численні зразки, привезені ними в Америку. За роботу «Птахи бельгійського Конго»[5] Джеймс Чапін був нагороджений в 1932 році медаллю Даніеля Жиро Еліота Національної академії наук. Роком раніше він отримав бельгійський орден Корони.

У 1915 році Чапин отримав в Колумбійському університеті ступінь бакалавра, в 1919 році — докторську ступінь і продовжував працювати в Американському музеї природознавства. У наступні роки він неодноразово повертався до Африки. У 1926 році він приєднався до експедиції у Східну Африку і Конго. В цей час було знято документальний фільм «Гори місяця». У 1937 році Чапин повернувся, щоб знайти африканського павича, чиє перо виявив ще в першій експедиції[6]. З 1953 по 1958 роки Джеймс Чапін і його дружина Рут Трімбл жили в східній частині Конго, де не тільки вивчали птахів, а й проводили навчання дослідженню птахів під егідою Бельгійського інституту наукових досліджень в Центральній Африці.

Джеймс Чапин також проводив дослідження птахів Європи, Канадських Скелястих гір, Панами, Полінезії і Галапагоських островів.

У 1956 році він став офіцером ордена Африканської зірки.

З 1934 по 1939 рік Чапін займав посаду віце-президента Американського союзу орнітологів, а з 1939 по 1942 роки — його президента. У 1949—1950 роках став президентом нью-йоркського Клубу мандрівників.

Джеймс Чапін помер 7 квітня 1964 року в своєму будинку в Манхеттені на Верхньому Вест-Сайді.

На честь Чапіна названо три види плазунів — Ichnotropis chapini, Pelusios chapini та Trioceros chapini.[7]

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1016802706 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Hart M. S. Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
  3. ↑ а б Swartz A. Open Library — 2007.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ В это сочинение вошли 4 из 15 томов научной конголезской экспедиции 1980—1915 гг.
  6. ↑ Павлин. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  7. ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. («Chapin», pp. 51-52).

Джерело


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).