Джеймс Медісон
| Джеймс Ме́дісон James Madison | |
|---|---|
англ. James Madison[1]  | |
 James Madison | |
| 4-й Президент Сполучених Штатів Америки | |
| 4 березня 1809 — 4 березня 1817 | |
| Віцепрезидент | Джордж Клінтон (1809—1813) Елбридж Геррі (1813—1817) |
| Попередник | Томас Джефферсон |
| Наступник | Джеймс Монро |
| 5-й Державний секретар США | |
| 2 травня 1801 — 3 березня 1809 | |
| Президент | Томас Джефферсон |
| Попередник | Джон Маршалл |
| Наступник | Роберт Сміт |
| Народився | 16 березня 1751 Порт-Конвей, Колонія Вірджинія, Британська імперія |
| Помер | 28 червня 1836 (85 років) Монтпеліер, Вірджинія, США |
| Похований | Montpelier |
| Відомий як | політик, письменник, дипломат, філософ, адвокат, державний діяч, плантатор |
| Країна |  США |
| Національність | Американець |
| Alma mater | Принстонський університет (1771) |
| Політична партія | Демократично-республіканська |
| Батько | James Madison, Sr.d[2] |
| Мати | Eleanor Rose Conwayd[3][2] |
| У шлюбі з | Доллі Пейн Тодд |
| Релігія | Англіканська церква (1751-1775) Єпископальна церква США (1775-1836) |
| Нагороди | |
| Підпис |  |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Джеймс Ме́дісон молодший (англ. James Madison Jr.; «Батько Конституції»; 16 березня 1751, Порт-Конвей — 28 червня 1836)[4] — 4-й президент США у 1809–1817 рр., один з основних авторів Конституції США та Білля про права.
Життєпис
Народився у заможній віргінській родині. Навчався вдома і в приватних школах, потім закінчив Коледж Нью-Джерсі[5]. У думках, ставати адвокатом чи священником, Медісон долучився до війни за незалежність, а отже, до політичного життя у громаді і штаті. Погане здоров'я завадило йому служити у війську.
У 1780 році обраний делегатом Континентального конгресу[6], де він відіграв важливу роль. Був одним із найвпливовіших прихильників скликання установчого конвенту. Приїхав до Філадельфії з проєктом нового уряду, вів докладні записи засідань, понад 150 разів брав слово і безупинно працював у різних комісіях. Як один з авторів «Федераліста» був провідною постаттю і в змаганнях за ратифікацію Конституції. Після конвенту був обраний до Палати представників, допоміг скласти Білль про права і організувати діяльність федерального уряду. За часів Джефферсона служив державним секретарем. Виступав разом з Томасом Джефферсоном проти Александера Гамільтона в боротьбі між демократичнішими поглядами Джефферсона й аристократичними, властивими правлячому класові — Гамілтона. Як міністр закордонних справ уряду Джефферсона 1801—1809, Медісон здійснив купівлю Луїзіани і вів переговори із Джеймсом Монро[7][8].
На президентських виборах 1808 року обраний президентом[9], а 4 березня 1809 року заступив Томаса Джефферсона на посаді президента. Під час його правління велася Англо-американська війна. У відставці надалі висловлювався з політичних питань.
Цікаві факти
- Під час другого президентства Джеймса Медісона з'явилися такі всесвітньо відомі символи Сполучених Штатів, як жартівливий образ країни під іменем «Дядечко Сем» і текст гімну США.
- Під час президентства Медісона, 35-річний юрист і поет-аматор Френсіс Скотт Кі написав текст американського гімну, ставши свідком британського обстрілу форту Мак-Генрі в Балтиморі у 1812 році. Пісня стала популярною серед американських патріотів. Пісня офіційно виконувалась офіцерами Військово-морських сил США. Хоча офіційним гімном країни вона стала значно пізніше.
- За Медісона остаточно розпалася Федералістська партія, яка відмовилася підтримати війну.
- Медісон перший президент США, який вступив на посаду якій передувала посада Державного секретаря, а не віцепрезидента, як у Джона Адамса та Томаса Джефферсона (обіймав посаду державного секретаря перед вступом у повноваження віцепрезидента).
Див. також
Праці
- Записки Федераліста. Політичні есе Александера Гамільтона, Джеймса Медісона та Джона Джея [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118730029 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://www.anb.org/display/10.1093/anb/9780198606697.001.0001/anb-9780198606697-e-0300303
- ↑ Internet Archive, Noah (2017). The three lives of James Madison : genius, partisan, president. New York : Random House. ISBN 978-0-8129-9275-5.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання) - ↑ Internet Archive, John E. (2003). A leap in the dark : the struggle to create the American republic. Oxford ; New York : Oxford University Press. ISBN 978-0-19-515924-0.
- ↑ https://web.archive.org/web/20210505001848/https://www.ericdigests.org/2004-1/purchase.htm
- ↑ Transcription: Louisiana Purchase. www.archives.gov. Процитовано 29 вересня 2026.
- ↑ 1808 Electoral College Results. National Archives (англ.). 29 жовтня 2019. Процитовано 29 вересня 2026.
Література
- Б. М. Гончар. Медісон Джеймс // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с. ISBN 966-316-045-4
- Ф. Кирилюк. Медісон Джеймс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 435 ISBN 978-966-611-818-2
- Rives, «History of the life and times of James М.» (Бостон, 1859–1869);
- «Letters and other writings of James М.» (Філад., 1865);
- Gay, «James М.» (Бостон, 1884).
- Исаев С. А. Джеймс Мэдисон. Политическая биография. — СПб.: Наука, 2006. — 551 с.
Посилання
- Медісон [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 610. — ISBN 966-7492-03-6.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).