YaChudo

Jacobaea carniolica

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Jacobaea carniolica
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Jacobaea
Вид:
J. carniolica
Біноміальна назва
Jacobaea carniolica
(Willd.) Schrank, 1814

Jacobaea carniolica — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Біоморфологічна характеристика

Багаторічна рослина 5–20 см заввишки. Стебло прямовисне, просте, павутинисто латково запушене, злегка фіолетове. Усі листки перистонадрізані (не до середньої жилки); прикореневі та нижні стеблові — на довгих ніжках; верхні — сидячі, знизу тонко павутинно запушені, блакитнувато-сизі, часто голі в період цвітіння, особливо на верхній стороні. Суцвіття з 5–15 кошиками. Обгортка 5 мм завдовжки і 6–7 мм завширшки; внутрішні листочки численні, ланцетні, гоструваті, по спинці тонко-павутинні, на верхівці з темно-фіолетовою плямою. Язичкові й трубчасті квіточки золотистувато-жовті. Сім'янки циліндричні з поздовжніми жолобками, 3–4 × 0.7–0.8 мм, голі, тьмяні, ребра сіруваті, жолобки коричневі, верхівка зі щетинками. 2n=140. Квітне в липні й серпні[1][2][3][4].

Середовище проживання

Зростає у Європі (Німеччина, Швейцарія, Австрія, Італія, Польща, Словенія, Румунія, Словаччина, Україна)[5][6].

Населяє трав'янисті й кам'янисті гірські луки на нейтральних і кислих ґрунтах[4].

В Україні вид росте на гірських луках у субальпійському поясі — у Карпатах, нерідко[1].

Примітки

  1. ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 345.
  2. ↑ Dagmar Kohoutová (2007). Senecio incanus subsp. carniolicus. botany.cz. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 19.04.2022. (чеськ.)
  3. ↑ Senecio incanus subsp. carniolicus. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 19.04.2022. (нім.)
  4. ↑ а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 707. (англ.)
  5. ↑ Jacobaea carniolica. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 19.04.2022. (англ.)
  6. ↑ Jacobaea carniolica. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19.04.2022. (англ.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).