YaChudo

JIRAM

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

JIRAM
Дані JIRAM про південне сяйво Юпітера, серпень 2016 року
«Гаряча точка» Юпітера у видимому (зверху) та ближньому інфрачервоному (знизу) діапазоні з попередньої місії.

JIRAM (англ. Jovian Infrared Auroral Mapper, «інфрачервоний картограф полярних сяйв Юпітера») — інструмент на космічному кораблі «Юнона» на орбіті Юпітер. Це спектрометр зображень, розроблений Італією[1].

Контекст

Основною метою JIRAM є дослідження верхніх шарів атмосфери Юпітера аж до тиску 5–7 бар на інфрачервоних довжинах хвиль в діапазоні 2–5 мкм за допомогою тепловізора та спектрометра[1]. Ціллю дослідження є атмосфера Юпітера та регіони полярних сяйв[2]. Зокрема, він був розроблений для вивчення динаміки й хімії атмосфери та можливого визначення того, як формуються гарячі точки Юпітера[3]. Так можна картографувати H+
3-іони, аміак і фосфін[4]. Йон водню H+
3 рідкісний на Землі, однак він є одним із найпоширеніших йонів у Всесвіті; його знають як протонований молекулярний водень або триатомний іон водню[5].

Раніше Юпітер спостерігали за допомогою інфрачервоного спектрометра з формуванням зображень NIMS (Near-Infrared Mapping Spectrometer) на орбітальному апараті «Галілео»[6]. Подібні до JIRAM інструменти є на місіях Європейського космічного агентства «Розетта», «Венера-експрес» та «Кассіні — Гюйгенс»[1].

Розробка місії

Проєкт JIRAM започаткувала професорка Анджолетта Корадзіні, однак вона померла 2011 року[7]. Прилад розробила компанія Leonardo під керівництвом і наглядом Інституту космічної астрофізики та планетології (IAPS), що входить до складу Національного інституту астрофізики Італії. Фінансування забезпечило Італійське космічне агентство[8]. Проєктом керував Альберто Адріані з IAPS.

Перебіг місії

Перші наукові спостереження в космосі прилад здійснив у жовтні 2013 року під час гравітаційного маневру біля Землі на шляху до Юпітера[9][10]. Спостереження Землі допомогли відкалібрувати прилад, а спостереження Місяця стали важливим запланованим етапом підготовки до роботи біля Юпітера[11]. Полярна орбіта місії «Юнона» дає змогу отримувати безпрецедентні спостереження планети. Зокрема, полярні області, які до «Юнони» ніколи не спостерігали, тепер вивчають із високою просторовою роздільною здатністю.

27 серпня 2016 року JIRAM провів інфрачервоні спостереження Юпітера[12]. Перший науковий проліт відбувся 28 серпня 2016 року, і під час нього працював JIRAM[13].

У березні 2018 року оприлюднили результати JIRAM, які показали, що на північному й південному полюсах є центральний циклон, оточений додатковими циклонами[14]. Північний циклон оточують вісім циклонів, а південний — п'ять[14]. На той час «Юнона» після виходу на орбіту Юпітера 4 липня 2016 року вже здійснила вимірювання під час 10 тісних прольотів повз Юпітер[14].

У квітні 2018 року на Генеральній асамблеї Європейського геофізичного союзу представили різні результати, зокрема тривимірний фільм прольоту над північним полюсом Юпітера на основі даних JIRAM[15].

Дзеркало компенсації обертання JIRAM заклинило починаючи з PJ44, однак прилад продовжив працювати[16].

Характеристики

  • Маса: 8 кг[17]
  • Максимальне споживання потужності: 16,7 вата[17]
  • Діапазон спостережень: інфрачервоне світло з довжиною хвилі 2–5 мікрон[17]

Спостереження

Згенеровване на комп'ютері зображення північного полюса Юпітера на основі даних JIRAM[18]

Примітки

  1. ↑ а б в Juno - Spacecraft: Instruments - JIRAM. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  2. ↑ Adriani, A; Coradini, A; Filacchione, G; Lunine, JI; Bini, A; Pasqui, C; Calamai, L; Colosimo, F; Dinelli, BM (28 вересня 2015). JIRAM, the image spectrometer in the near infrared on board the Juno mission to Jupiter. Astrobiology. 8 (3): 613—22. Bibcode:2008AsBio...8..613A. doi:10.1089/ast.2007.0167. PMID 18680411.
  3. ↑ Adriani, Alberto; Coradini, Angioletta; Filacchione, Gianrico; Lunine, Jonathan I.; Bini, Alessandro; Pasqui, Claudio; Calamai, Luciano; Colosimo, Fedele; Dinelli, Bianca M. (1 червня 2008). JIRAM, the image spectrometer in the near infrared on board the Juno mission to Jupiter. Astrobiology. 8 (3): 613—622. Bibcode:2008AsBio...8..613A. doi:10.1089/ast.2007.0167. ISSN 1557-8070. PMID 18680411.
  4. ↑ P. Irwin (2009). Giant Planets of Our Solar System: Atmospheres, Composition, and Structure. Springer. с. 352. ISBN 9783540851585.
  5. ↑ Carrington, Alan; R. McNab, Iain (1989). The infrared predissociation spectrum of triatomic hydrogen cation (H3+). Accounts of Chemical Research. 22 (6): 218—222. doi:10.1021/ar00162a004.
  6. ↑ About Jiram | INAF-IAPS. www.iaps.inaf.it (амер.). Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
  7. ↑ Adriani, Alberto; Filacchione, Gianrico; Iorio, Tatiana Di; Turrini, Diego; Noschese, Raffaella; Cicchetti, Andrea; Grassi, Davide; Mura, Alessandro; Sindoni, Giuseppe (1 жовтня 2014). JIRAM, the Jovian Infrared Auroral Mapper. Space Science Reviews (англ.). 213 (1—4): 393—446. Bibcode:2017SSRv..213..393A. doi:10.1007/s11214-014-0094-y. ISSN 0038-6308. S2CID 11739752.
  8. ↑ Jiram team | INAF-IAPS. www.iaps.inaf.it (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
  9. ↑ Adriani, A.; Moriconi, M. L.; Mura, A.; Tosi, F.; Sindoni, G.; Noschese, R.; Cicchetti, A.; Filacchione, G. (2016). Juno's Earth flyby: the Jovian infrared Auroral Mapper preliminary results | ISAC - CNR. Astrophysics and Space Science. 361 (8): 272. Bibcode:2016Ap&SS.361..272A. doi:10.1007/s10509-016-2842-9. S2CID 125056540. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
  10. ↑ Adriani, A.; Moriconi, M. L.; Mura, A.; Tosi, F.; Sindoni, G.; Noschese, R.; Cicchetti, A.; Filacchione, G. (19 липня 2016). Juno's Earth flyby: the Jovian infrared Auroral Mapper preliminary results. Astrophysics and Space Science (англ.). 361 (8): 272. Bibcode:2016Ap&SS.361..272A. doi:10.1007/s10509-016-2842-9. ISSN 0004-640X. S2CID 125056540.
  11. ↑ Adriani, A.; Moriconi, M. L.; Mura, A.; Tosi, F.; Sindoni, G.; Noschese, R.; Cicchetti, A.; Filacchione, G. (1 серпня 2016). Juno's Earth flyby: the Jovian infrared Auroral Mapper preliminary results. Astrophysics and Space Science. 361 (8): 272. Bibcode:2016Ap&SS.361..272A. doi:10.1007/s10509-016-2842-9. ISSN 0004-640X. S2CID 125056540.
  12. ↑ Juno Captures Jupiter's Glow in Infrared Light. www.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
  13. ↑ Juno Makes First Science Pass at Jupiter - Sky & Telescope. Sky & Telescope (амер.). 5 вересня 2016. Процитовано 4 квітня 2018.
  14. ↑ а б в Greicius, Tony (7 березня 2018). NASA Juno Findings - Jupiter's Jet-Streams Are Unearthly. NASA (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 4 квітня 2018.
  15. ↑ NASA's Juno Mission Provides Infrared Tour of Jupiter's North Pole. NASA/JPL. Процитовано 26 грудня 2018.
  16. ↑ Rogers, John. JunoCam at PJ57: Part I: Io (PDF). britastro.org. Процитовано 2 квітня 2024.
  17. ↑ а б в Instrument Overview – Juno. spaceflight101.com (амер.). Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
  18. ↑ NASA's Juno Mission Provides Infrared Tour of Jupiter's North Pole. Jet Propulsion Laboratory.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).