Бугайчик африканський
| ?Бугайчик африканський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
| Рід: | Бугайчик (Ixobrychus) |
| Вид: | Бугайчик африканський |
| Біноміальна назва | |
| Ixobrychus sturmii (Wagler, 1827) | |
 Ареал | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Botaurus sturmii |
 Віківиди: | Ixobrychus sturmii |
 EOL: | 45513563 |
 ITIS: | 174852 |
 МСОП: | 22697327 |
 NCBI: | 1002791 |
Буга́йчик африканський[2] (Ixobrychus sturmii) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae).
Поширення
Вид поширений у значній частині Африки. Він гніздиться майже у всіх країнах Африки південніше Сахари від Мавританії та Ефіопії до Південної Африки і відсутній лише в пустелях і напівпустелях. Середовищем існування є річки та озера з обсадженими деревами берегами, болотами або мангровими заростями.
Опис
Дрібна чапля, завдовжки від 27 до 30 см. Оперення зверху рівномірно сіро-сланцеве. Нижня сторона смугаста біло-сіра. Дзьоб і ноги жовтого кольору.
Спосіб життя
Основною їжею бугайчика африканського є водяні жуки та личинки бабок. Рідше їсть дрібних жаб, рибу, равликів і ракоподібних. Розмножується на деревах і чагарниках. Гніздо будує із сухої трави на висоті від 50 см до 4 м над рівнем води. Три-чотири яйця висиджують близько п'ятнадцяти днів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ixobrychus sturmii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).