Бугайчик рудий
| ?Бугайчик рудий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
| Рід: | Бугайчик (Ixobrychus) |
| Вид: | Бугайчик рудий |
| Біноміальна назва | |
| Ixobrychus cinnamomeus (Gmelin, 1789) | |
 Ареал | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Botaurus cinnamomeus |
 Віківиди: | Ixobrychus cinnamomeus |
 EOL: | 45515776 |
 ITIS: | 174853 |
 МСОП: | 22697323 |
 NCBI: | 188380 |
Буга́йчик рудий[2] (Ixobrychus cinnamomeus) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae).
Поширення
Вид поширений в тропічній і субтропічній Азії від Індії до Китаю та Індонезії. Переважно осілий, але деякі північні популяції мігрують на невеликі відстані. Місцем його розмноження є зарості очерету.
Опис
Це невеликий вид, розміром близько 38 см у довжину. У нього коротка шия та трохи довгий дзьоб, самець рівномірно коричневий зверху та рудий знизу. Самиця схожа, але спина і верхівка коричневі.
Спосіб життя
Бугайчик рудий розмножується в очеретяних заростях, гніздиться на платформі з очерету в чагарниках. Відкладає від чотирьох до шести яєць. Харчується комахами, рибою і земноводними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ixobrychus cinnamomeus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).