Ітагін
| ?Ітагін | |
|---|---|
Ілюстрація Генра Константина Ріхрета | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Підродина: | Фазанні (Phasianinae) |
| Рід: | Ітагін (Ithaginis) Wagler, 1832 |
| Вид: | Ітагін |
| Біноміальна назва | |
| Ithaginis cruentus (Hardwicke, 1821) | |
| Синоніми | |
| Ithaginis cruentatus | |
| Посилання | |
| Ithaginis cruentus | |
| Ithaginis cruentus | |
| 45516003 | |
| 553879 | |
| 22679144 | |
| 83285 | |
Ітагін[2] (Ithaginis cruentus) — вид птахів родини фазанових (Phasianidae), єдиний представник роду Ithaginis, поділяється приблизно на 15 підвидів.
Поширення
Ітагіни мешкають у горах Непалу, Сіккіму, північної М'янми, Тибету та центрального та південно-центрального Китаю, де вони віддають перевагу хвойним або змішаним лісам і чагарникам поблизу снігової лінії. Вони змінюють свій ареал залежно від пори року, і влітку зустрічаються на високих висотах. Зі збільшенням снігу восени та взимку вони переміщуються на нижню висоту.[3]
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lerwa lerwa: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 21 вересня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Johnsgard, P. A. (1999) The Pheasants of the World: Biology and Natural History. Washington, D.C: Smithsonian Institution Press
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).