Isopachys gyldenstolpei
| ?Isopachys gyldenstolpei | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Isopachys |
| Вид: | I. gyldenstolpei |
| Біноміальна назва | |
| Isopachys gyldenstolpei Lönnberg, 1916[2] | |
| Синоніми | |
| Ophioscincus gyldenstolpei Rhodona gyldenstolpei | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Isopachys gyldenstolpei |
 Віківиди: | Isopachys gyldenstolpei |
 МСОП: | 10871 |
 NCBI: | 448961 |
Isopachys gyldenstolpei — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[3]. Ендемік Таїланду. Вид названий на честь шведського натураліста Нільса Гільденстолпе[4].
Опис
Isopachys gyldenstolpei — великий сцинк без кінцівок, середня довжина якого (без врахування хвоста) становить 3000 мм.
Поширення і екологія
Isopachys gyldenstolpei мешкають на заході Таїланду, в провінціях Канчанабурі, Прачуапкхірікхан, Пхетчабурі і Утхайтхані. Вони живуть в сухих тропічних лісах в передгір'ях, в сухих піщаних ґрунтах. Вони ведуть риючий спосіб життя, живляться дощовими черв'яками.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Isopachys gyldenstolpei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 січня 2023
- ↑ E. Lönnberg. Zoological results of the Swedish zoological expeditions to Siam 1911-1912 and 1914. 2. Lizards. „Kungliga Svenska Vetenskapsakademiens Handlingar”. 55 (4), s. 10, 1916.
- ↑ Isopachys gyldenstolpei у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Isopachys gyldenstolpei, p. 112).
Джерела
- Lönnberg E (1916). "Zoological Results of the Swedish Zoological Expedition to Siam 1911-1912 and 1914: 2. Lizards". Kungliga Svenska Vetenskapsakademiens Handlingar 55 (4): 1–12. (Isopachys gyldenstolpei, new species, pp. 10–12 + Figures 2–6).
- Smith MA (1935). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Reptilia and Amphibia. Vol. II.—Sauria. London: Secretary of State for India in Council. (Taylor and Francis, printers). xiii + 440 pp. + Plate I + 2 maps. (Ophioscincus gyldenstolpei, pp. 335–336, Figure 75).
- Taylor EH (1963). "The Lizards of Thailand". Univ. Kansas Sci. Bull. 44: 687–1077. (Isopachys gyldenstolpei, p. 1061).
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).