YaChudo

Intervilles

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

«Intervilles»
«Міжміські»
Жанрігрове шоу
КраїнаФранція Франція
Мовафранцузька
Ориг. мережаФранція Франція:
«RTF» (1962—1963)
«ORTF» (1964—1973)
«FR3» (1973—1985)
«TF1» (1986—1999)
«France 2» (2004—2013)
«France 3» (2006—2009)
Ориг. трансляція17 липня 1962 («RTF»)
Остання трансляція29 червня 2013 («France 2»)
Тривалість60 хвилин
Кількість сезонів25
Кінокомпанія«RTF Television» (1962—1963)
«ORTF Television» (1964—1973)
«FR3» (1973—1985)
«People Productions» (1985—1991)
«TF1» (1986—1999)
«Carrere Télévision» (1987—1991)
«GLEM» (1995—1999)
«Mistral Production» (1999—2013)
«France 2» (2004—2013)
«Air Productions» (2005)
«France 3» (2006—2009)
«Banijay Productions» (2023, в виробництві)
Місце фільм.Франція Франція:
Мартіг (2005)
острів Реюньйон, місто Сен-П'єр (2 сезон 2006)
Сен-Тропе, затока Сент-Максім (3 сезон 2006)
Канни, Кань-сюр-Мер (2007—2008)
Амневіль (2009)
Париж, Арпажон (2010)
Ессон (2011—2012)
Угорщина Угорщина
Будапешт (2014)
КНР КНР
острів Хайнань (2015—2016)
Творча команда
ІдеяГай Люкс
Клод Саварі
Режисер(и)П'єр Бадель
Жан Бесконт
Дідьє Фресс
Роже Прадінес
Жульєн Бенедетті
Продюсер(и)Ів Люнуа
Олів'є Шарпентьє
Жерар Лувен
Себастьян Менар
Технічні дані
Формат зобр.4:3 (SDTV) (1962—2010)
16:9 (SDTV) (2011—2016)
HDTV (2013)
Формат звукустерео
Українськомовна локалізація

«Intervilles» (укр. «Міжміські») — французьке ігрове і розважальне телешоу, чия концепція натхненна італійською програмою «Campanile sera» (транслювалася з 1959 по 1962 роки), створене 1962-го Гі Люксом і Клодом Саварі. В ефірі понад п’ятдесят років: незважаючи на кілька перерв, це одне з найдовших французьких ігрових шоу.

Шоу виходило з 17 липня 1962 року на телеканалі «RTF», потім на «ORTF». Після дванадцяти років відсутності повернулося 10 липня 1985 року на «FR3», потім з 4 липня 1986 року по 6 вересня 1999 роки транслювалося на «TF1». З 5 липня 2004 року транслювалося на «France 2»[1], потім на «France 3» з 3 липня 2006[2] по 26 серпня 2009 роки.

Відтоді програму було зупинено, але спеціальний випуск транслювали 29 червня 2013 року на «France 2» до п’ятдесятої річниці гри, а міжнародну версію транслювали на «Gulli» з 6 вересня 2014 по 11 березня 2016 роки.

В грудні 2019 року французький ведучий Нагі у своєму Twitter-акаунті заявив, що в квітні 2020 року шоу повернеться, а зйомки пройдуть в парку «Діснейленд (Париж)» (фр. «Disneyland Paris»), але ці плани скасувала пандемія «COVID-19»[3].

Принцип гри

Два французькі міста дружньо протистоять одне одному в серії фізичних випробувань та ігор на спритність на землі, у воді та в повітрі. Шоу відбувається у великій зовнішній телевізійній студії («арені»), яка переходить від шоу до шоу, часто в місті однієї з двох команд.

Серед найвідоміших випробувань — ігри на біговій доріжці або спінері, які призводять до багатьох падінь і випробування з коровами, що дестабілізують учасників, безпосередньо навіяні грою «Ландські перегони».

гра «Ландські перегони»

У версіях з 1962 по 1964 роки ігри санкціонуються 1 балом у разі перемоги[4], а нічия санкціонується по черзі 1 балом скрізь і 0 балами. У пізніших версіях (за винятком міжнародної версії) ігри найчастіше оцінюються в 2 бали і тому скрізь у разі нічиєї караються 1 балом, за винятком версії 2004 року, де ці два штрафи подвоюються.

Починаючи з 1986 року (або 1985) і за винятком сезону 2004 року команди можуть грати в джокер у грі на свій вибір, що подвоює їхній штраф за гру, тож у разі перемоги місто отримує 4 очки замість 2 і в разі нічиєї 2 очки замість 1 проти 1 для міста суперника.

Фінальна гра до 1999 року завжди має однакову форму (однак у 1971 році за нею йде перетягування канату, яке може принести до 4 очок). Команда, яка веде до позначки, представлена командою з трьох осіб, доповненою мером міста з 1985 року, відповідає на перше запитання, команда суперника відповідає на два послідовних запитання, а потім перша команда відповідає на друге запитання (тобто за схемою A-B-B-A).

Перед кожним запитанням мер міста обирає між коефіцієнтом 1 або 3 бали, в кінці кожного запитання відповідь нараховується стільки ж балів, що перевищує обраний коефіцієнт і стільки ж балів менше, якщо відповідь неправильна. З 1971 року (або 1970) кожне місто вибирає відповідно до різних правил для кожної пори року культурне поле запитання перед відповіддю.

У 2004 році гра була замінена фізичним зіткненням між трьома сильними чоловіками з обох команд[5]. Згідно з грою «виклик» або «великий план», яка була введена раніше та перейменована на «стіну чемпіонів», кожен з учасників повинен піднятися по похилій площині 30° шляхом тягового руху, перший учасник починає з висоти, визначеної кількістю балів. позначені раніше.

Учасник, який торкається стіни ногами, повинен негайно спуститися. Однак згодом учасники отримують право використовувати коліна за умови, що вони тримають ноги вгору[6]. Команда-переможець у цій фінальній грі виграє матч.

У 2009 році цей останній конкурс знову замінили іншим конкурсом зі скелелазіння, в якій брали участь п’ятнадцять учасників. Цей конкурс повторно використовували в міжнародній версії «Intervilles International».

Історія версій гри

Версія «RTF»

У 1962 році телетрансляцію 49-го випуску шоу «Тур де Франс» (фр. «Tour de France») було скасовано через суперечності щодо рекламних блоків. Щоб впоратися з невдоволенням глядачів, Гі Люкс, ведучий шоу «Чарт пісень» (фр. «Palmarès des chansons») пропонує адаптувати італійську розвагу «Campanile sera»[7]. Еммануель Робер і П'єр Брів купують права на «RTF»[8].

«Campanile sera»
«Вечір дзвіниці»
Жанрігрове шоу
КраїнаІталія Італія
Моваіталійська
Ориг. мережа«Rai 1» (1959—1962)
Ориг. трансляція5 листопада 1959
Остання трансляція2 жовтня 1962
Тривалість60 хвилин
Кількість сезонів4
Кінокомпанія«Rai 1» («Programma nazionale») (1959—1962)
Місце фільм.Італія Італія
Творча команда
Ідея«Rai 1» («Programma nazionale»)
Режисер(и)Джанні Серра
Продюсер(и)Ромоло Сієна
Джанфранко Беттетіні
П'єро Турчетті
Ведучі/АкториМайк Бонджорно
Енцо Тортора
Ренато Тальяні
Енца Сампо
Технічні дані
Формат зобр.4:3 (SDTV) (колір зображення — чорно-білий) (1959—1962)
Формат звукустерео
Українськомовна локалізація

Творець шоу Гі Люкс став ведучим разом з Леоном Зітроном. Перший фінал відбувся 27 вересня 1962 року між містами Дакс і Сент-Аман-лез-О. Фінал, який мав тривати годину-півтори, триває майже дві з половиною години через численні дискусії та скарги. Сент-Аман поступався з рахунком 11:3[9].

Арена Дакса, на якій знімався «Intervilles»

Версія «ORTF» (1-й канал)

Версія «ORTF» транслювалася в 1964 році, потім в 1970—1971 роках і остання в 1973 році.

Версія «FR3»

Після дванадцяти років відсутності «Intervilles» повернувся на «FR3» влітку 1985 року, а Гі Люкс продовжив керувати шоу. 10 липня, 17 липня і 24 липня 1985 року в ефір вийшли 3 тестові програми, які подивилися 8 мільйонів глядачів.

Версія «TF1»

З 4 липня 1986 року шоу транслювали на «TF1» щоп'ятниці ввечері. Програма припиняється 1991-го після штрафу в 4 980 000 F, накладеного 22 квітня 1992 року на «TF1» вищою радою аудіовізуальних засобів: бренди «Laughing Cow», «Tiercé magazine» та «Champion» згадувалися та демонструвалися кілька разів, однак реклама продукту може здійснюватися лише під час рекламної вставки[10].

У липні 1995 року після чотирьох років відсутності «Intervilles» повернувся на «TF1» з Жаном-П'єром Фуко, Фабрісом, Наталі Сімон і Олів'є Чіабодо на чолі.

Шоу, режисером якого досі є Жиль Амадо, продюсує «GLEM». Формула змінюється, оскільки програма відбувається лише на одному місці, у місті-організаторі, порівняно з двома раніше.

Жан-П’єр Фуко захищає місто-господар, Фабріс — місто-гість, Наталі Сімон тестує ігри, а Олів’є Чіабодо їх судить. За першим протистоянням цієї нової концепції «Intervilles», яка протиставляє Валансьєн і Сент-Аман, стежили понад 9 мільйонів глядачів.

Версія «France 2» і «France 3»

Сезон 2004

У 2004 році «France 2» вирішив повернути цю літню гру в ефір, але вже в новому форматі, розробленому «Mistral Production», щодня та в прайм-тайм. Крім того, шоу записується в Європа-парку в Німеччині на сайті німецького шоу. Фінал відбувся в середині серпня в Європа-парку.

Сезон 2005

У 2005 році France 2 повертається до основ шоу, але все ще без прямого ефіру.

Таким чином програма записується за тиждень до виходу в ефір. Її спільно виробляють «Mistral Production» та «Air Productions», режисер Дідьє Фресс, як і раніше з Нагі у ролі ведучого. Шоу досягає дуже хороших рейтингів, незважаючи на жорстку конкуренцію. Фінал проходить на аренах Арля і завершується перемогою Сен-Кантена.

Сезон 2006

Дія першого випуску відбувається в Ле-Туке, який приймає Сен-Кантен. Шоу повертається в прямий ефір, його продюсерами є Дідьє Фресс для перших трьох випусків і Жіль Амаду для інших шести. Фінал відбувається на аренах Німа в матчі між Німом і Мон-де-Марсаном, останній виграє.

Сезон 2007

Перші п'ять програм створені Дідьє Фрессом, а останні п'ять Лораном Даумом. У фінальному матчі між Мон-де-Марсаном і Каркассоном відбувається друга поспіль перемога Мон-де-Марсана, цього разу вдома.

Сезон 2008

Цей сезон завершився перемогою Дакса і показав певне вичерпання концепції. Шоу не знайшло своїх глядачів минулих років, не перевищивши планку в 3 мільйони[11].

Сезон 2009

13 вересня 2008 року Ален Вотьє, програмний директор «France 3» оголосив по антені «Europe 1», що «Інтервілю» загрожують.

Сезон 2009 року нарешті підписаний, але ціною серйозних змін і бюджету, зменшеного на 30% порівняно з попередніми роками.

У цьому сезоні відбудеться перша коронація Гепа, який переміг у фіналі Дакса, чинного чемпіона.

Перерва між 2010 і 2012 роками

3 грудня 2009 року Патріс Дюамель оголосив під час прес-конференції, що «Intervilles» не повернеться влітку 2010 року. Шоу скасовано, але, незважаючи на це, воно з’являється в Китаї. Франція бере участь у міжнародній версії шоу, яка не транслюється на французьких каналах.

Сезон 2013

Щоб відсвяткувати 50-річчя шоу, «Intervilles» повертається в суботу, 29 червня 2013 року, о 20:45 на єдиний вечір[12], під час якого Дакс зустрінеться з Сент-Аман-лез-О, як і в першому фіналі в 1962 році[13].

Шоу зібрало 3,8 мільйона глядачів і 20,4% частки ринку та стало «лідером» вечора[14].

Зупинка між 2014 і 2022 роками

Після трансляції цієї події «France Télévisions» не підписує новий сезон гри.

Концепція «Intervilles» повернулася в 2014 році. Тим не менш, це була міжнародна версія шоу і в серпні 2016 року, після трьох сезонів, канал «Gulli» оголосив, що шоу не повернеться[15].

Карта країн, які взяли участь у сезоні 2014 року
Карта країн, які взяли участь у сезоні 2015 року

Сезон 2023

Після десяти років відсутності «Intervilles» мав відродитися у 2023 році[16].

Ідентичність гри

Музична тема

З 1985 року музичною темою шоу є пісня гурту «The Citizen's Band» «Shanana», яка з'явилася того ж року[17]. Вона була реміксована шість разів (у 1985, 1995, 1998, 1999, 2004 та 2009 роках) спеціально для шоу.

Спочатку «The Citizen's Band» «черпав» натхнення з пісні гурту «The J. Geils Band» «Centerfold», яка з'явилася 1981 року, щоб створити цю популярну та привабливу мелодію[18].

гурт «J. Geils Band»

Логотипи

Зовнішні зображення
Логотип, який використовувався з 1995 по 1998 роки
Логотип, який використовувався з 2004 по 2005 роки
Логотип, який використовувався з 2006 по 2008 роки
Логотип, який використовувався в 2009 році
Логотип, який використовувався до 50-річчя в 2013 році

Трансляція

Телеканал Рік Країна
«RTF» 1962 Франція Франція
1963
«ORTF» 1964
1970
1971
1973
«France Régions 3» 1985
«TF1» 1986
«TF1» 1987
1988[19]
1989
«TF1» 1990
1991
1995
1996
1997
1998
1999
«France 2» 2004
2005
«France 3»
2006
2007
2008
2009
«France 2» 2013
«Gulli» 2014[20]
2015[21]
2016[22]
«France 2» 2023

Ведучі

Імена Зображення Роки діяльності
Гі Люкс 1962—1991
Леон Зітрон
Сімона Гарньє
Роже Кудерк 1962
Клод Саварі 1989—1991
Евелін Леклерк 1991
Деніз Фабр
Патрік Руй
Жан-П'єр Фуко 1995—1999
Фабріс 1995—1997 і 1999
Наталі Сімон 1995—1999, 2005—2009, 2013
Олів'є Чіабодо 1995—1998
Тьєррі Ролан 1997
Жульєн Курбе 1998
Лоран Маріотт 1998—1999
Дельфін Анаіс 1998
Роберт Вюрц 1998—1999, 2004—2007
Олів'є Гранжан 1999, 2014—2016
Нагі 2004—2005
Жульєт Арно 2004
Патріс Лаффон 2005
Філіп Корті 2005—2008
Олів'є Аллеман 2005—2009
Ванесса Долмен 2006—2007
Текс 2006—2008, 2013
Жульєн Леперс 2006—2008
Алессандро ді Сарно 2008
Сандра Муругія
Нельсон Монфор 2009
Філіп Канделоро
Мішель Менетріє 2009, 2013
Олів'є Мінь 2013
Алі Фіцджеральд Мур «Великий Алі»

Арбітри

  • Роберт Вурц судив події в 1998 році та з 2004 по 2007 рік.
  • Олів'є Гранжан облаштував протистояння між Парижем і Пекіном у 1999 році.
  • Олів'є Аллеман судив шоу з 2007 (починаючи з 3-го шоу) до 2009 року.
  • Текс навів порядок у шоу в 2013 році.

Ді-джеї

З 2005 року (за винятком 2009 року) для музичного оформлення шоу присутній ді-джей. Наразі цю роль виконували два різних ді-джеї:

  • Філіп Корті (з 2005 по 2008 роки)
  • Алі Фіцджеральд Мур «Великий Алі» (2013)

«Intervilles» по всьому світу

«Intervilles International»

З 2005 року «Mistral Production» організовує міжнародну версію «Intervilles International», у яких змагаються кілька команд, кожна з яких представляє свою країну. Рефері всіх цих міжнародних версій — Олів’є Гранжан.

9 сезонів знято во Франції, 1 сезон 2005 року знято в Мартігі, 2—3 сезони 2006 року в Сен-П'єрі і Сент-Максімі, 4—5 сезони 2007—2008 років в Кань-сюр-Мері, 6 сезон 2009 року в Амневілі, 7 сезон 2010 року в Арпажоні, 8—9 сезони 2011—2012 років в Ессоні. 2 сезони знято за кордоном, 10 сезон 2014 року знято в Будапешті, 11—12 сезони 2015—2016 років на острові Хайнань.

У 2011 році формат було перейменовано в «The Biggest Game Show in the World».

Сезон Країни Місце зйомок Рік
1 Франція Франція
КНР КНР
Росія Росія
Україна Україна 		місто Мартіг, Франція 2005
2 острів Реюньйон, затока Сен-П'єр, Франція 2006
3 Італія Італія
Румунія Румунія
Росія Росія
Україна Україна 		місто Сен-Тропе, затока Сент-Максім, Франція
4 КНР КНР
США США
Росія Росія
Казахстан Казахстан 		муніципалітет Кань-сюр-Мер, Франція 2007
5 2008
6 КНР КНР
США США
Росія Росія
Білорусь Білорусь 		муніципалітет Амневіль, Франція 2009
7 Франція Франція
КНР КНР
Росія Росія
Білорусь Білорусь 		місто Париж, муніципалітет Арпажон, Франція 2010
8 Франція Франція
КНР КНР
Велика Британія Велика Британія
Чехія Чехія
Вірменія Вірменія
Росія Росія
Україна Україна
Білорусь Білорусь 		місто Париж, муніципалітет Ессон, Франція 2011
9 Франція Франція
КНР КНР
Іспанія Іспанія
Греція Греція
Росія Росія
Казахстан Казахстан 		2012
10 Франція Франція
Єгипет Єгипет
Угорщина Угорщина
США США
Канада Канада
Бразилія Бразилія
Індонезія Індонезія
Росія Росія 		місто Будапешт, Угорщина 2014
11 Франція Франція
КНР КНР
Угорщина Угорщина
Алжир Алжир
Казахстан Казахстан 		острів Хайнань, Китай 2015
12 2016

Міжнародні версії

Назва Телеканал Країна
«Intervilles» (укр. «Міжміські»)
«Intervilles International» (укр. «Міжміські Міжнародні»)[23] 		Франція «1re»
Франція «Gulli» 		Франція Франція
«城市之间» (укр. «Між містами»)[24][25] КНР «CCTV» КНР КНР
«Grand Prix Internationa» (укр. «Гран-прі Міжнародний»)[26] Іспанія «FORTA» Іспанія Іспанія
«Լավագույներից Լավագույները» (укр. «Кращі з кращих») Вірменія «H2 TV» Вірменія Вірменія
«Aréna národů» (укр. «Арена націй»)[27] Чехія «Prima» Чехія Чехія
«The Biggest Game Show in the World (Greece)» (укр. «Найбільше ігрове шоу у світі (Греція)»)[28] Греція «ANT1» Греція Греція
«The Biggest Game Show in the World (Asia)» (укр. «Найбільше ігрове шоу у світі (Азія)») Індонезія «RCTI»
В'єтнам «VTC9»
Таїланд «Kantana»
Філіппіни «TV5» 		Малайзія Малайзія
«Játék határok nélkül» (укр. «Ігри без кордонів»)[29] Угорщина «M1» Угорщина Угорщина
«Большие гонки» (укр. «Великі перегони»)[30] Росія «Перший канал» Росія Росія
«Игры патриотов» (укр. «Ігри патріотів»)[31][32]
«Битва наций» (укр. «Битва націй»)[33] 		Україна «Інтер»
Україна «ICTV» 		Україна Україна
«Намыс дода» (укр. «На честь»)[34] Казахстан «Казахстан» («Qazaqstan») Казахстан Казахстан
«Битва городов» (укр. «Битва міст»)[35]
«Битва титанов» (укр. «Битва титанів»)[36] 		Білорусь «ОНТ» Білорусь Білорусь

Ведучі

Країна Імена Зображення Роки діяльності
Україна Україна Павло Костіцин 2005—2006
Росія Росія Дмитро Нагієв 2005—2014
Казахстан Казахстан Нурлан Коянбаєв 2007—2015
Білорусь Білорусь Вадим Галигін 2008—2009
Люція Лущик
Дмитро Танкович 2009
Люція Лущик
Євген Булка 2010—2011
Люція Лущик
Україна Україна Андрій Кузьменко «Кузьма Скрябін» 2011
Франція Франція Джоан Фаггіанеллі 2014—2016
Сесіль де Менібус

Трансляція

Прем'єрні покази

Назва Сезони Телеканал Період трансляції Країна
«Ігри патріотів» 1—3 Україна «Інтер»
Україна «Інтер+» 		з 17 вересня 2005[37] по 2 грудня 2006 роки[38] Україна Україна
«Великі перегони» 1—10 Росія «Перший канал» з 25 вересня 2005[39] по 14 грудня 2014 роки[40] Росія Росія
«Намыс дода» 1—4 Казахстан «Казахстан» з 2007 по 2015 роки Казахстан Казахстан
«Битва міст» 1—2 Білорусь «ОНТ» з 2008 по 2009 роки Білорусь Білорусь
«Битва титанів» 1—3 з 2009 по 2011 роки
«Битва націй» 1 Україна «ICTV» з 4 вересня по 26 листопада 2011 року Україна Україна
«Intervilles International» 1—3 Франція «Gulli» з 6 вересня 2014 по 4 березня 2016 роки Франція Франція

Повторні покази

Назва Сезони Телеканал Період трансляції Країна
«Ігри патріотів» 1—3 Україна «Інтер» з 2005 по 2006 роки, в 2007 році[41] Україна Україна
1—3 Україна «Інтер+» з 2005 по 2006 роки, в 2007 році, з 2010[42] по 2011 роки[43]
«Назад у майбутнє!» Україна «К1» з 2008[44] по 2009 роки
1—3 Україна «Мега»[45] з 2010[46] по 2011 роки[47]
2 Україна «Перший національний» в 2012 році[48]
«Великі перегони» 1—10 Росія «Перший канал» з 2006 по 2015, з 2018 по 2020 роки Росія Росія
1—5 Україна «Мега»[49] з 2010 по 2011 роки Україна Україна
«Битва націй» 1 Україна «ICTV» з 2011 по 2012 роки

Продукція виробництва «Intervilles»

  • В 1962 році Гі Люкс і П'єр Брів спільно з виробництвом «Interlude» випустили власну настільну гру по мотивам шоу в жанрі «електронна вікторина», матеріалом для корпусу гри є пластик[50].
  • В 1964 році Гі Люкс і Леон Зітрон спільно з лейблом «Président» випустили власну вінілову платівку «Le Tango d'Intervilles», в композиціях якої вони висміюють персонажів шоу[51].
  • В 1995 році виробництво «Avimage» випустило картонні фішки, на яких зображено логотип каналу «TF1», бика і ведучих сезону цього ж року Олів'є Чіабодо, Жана-П'єра Фуко, Фабріса і Наталі Сімон, а над ними напис «TF1 Intervilles 95»[52].

Примітки

  1. ↑ France 2 05/07/2004 18:50:00 00:55:00:00 Intervilles 2004. Ina.fr. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ France 3 03/07/2006 Le Touquet — Saint Quentin. Ina.fr. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Coronavirus: «Intervilles» ne reviendra pas cet été. CNEWS. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Résultats de recherche «intervilles». Ina.fr. Процитовано 1 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Intervilles 2004 — Les Gets contre Le Creusot. YouTube. Процитовано 1 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ France 3 — Intervilles, Tarbes/Pau 2008 (INTÉGRALE). YouTube. Процитовано 1 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ 1961, TV popolare: qui Campanile sera. Primo Piano. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ 1962: La naissance d'«Intervilles». JSFnet. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023. [Архівовано 2023-01-27 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Intervilles 1962. JSFnet. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023. [Архівовано 2023-01-27 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Conseil d'Etat, 3 / 5 SSR, du 13 janvier 1995, 138691, publié au recueil Lebon. Légifrance. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Intervilles et la Carte aux tresors prennent l'eau sur France 3. Toutelatélé. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Contact, n°26, 29 jun 2013 — Page 18—19. 1001mags. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. France 2: 20:45 — «Intervilles Jeu. Dax et Saint-Amand-les-Eaux {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка) [Архівовано 25 листопада 2022 у Wayback Machine.]
  13. ↑ "Intervilles" revient à Dax et sur France 2, le 29 juin. Sud Ouest. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Audiences: Intervilles puis Ruquier leaders, TF1 et M6 au coude-à-coude. Ozap. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Caroline Cochaux: "Intervilles ne continuera pas à la rentrée sur Gulli". Europe 1. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Vienne: pas d'émission "Intervilles" tournée au Futuroscope en 2023 — Grégory Dyson. La Nouvelle République. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Citizen's — Shanana — Releases. Discogs. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ The J. Geils Band — Centerfold — Releases. Discogs. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ TF1: Programme TV du vendredi 22 juillet 1988. Archives 80. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023. 20:35 «Intervilles. Nice contre Lyon {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  20. ↑ Programme TV Gulli le 20/09/2014. Gulli. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 23 лютого 2016. 20h45 «Intervilles International. Season 1 Episode 4; Episode 3 [Архівовано 2016-02-23 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Programme TV Gulli le 18/10/2015. Gulli. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. 18h20 «Intervilles International. Season 2 Episode 1
  22. ↑ Programme TV Gulli le 04/03/2016. Gulli. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016. 20h50 «Intervilles International. Season 2 Episode 5; Episode 4
  23. ↑ Intervilles International. Gulli. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 2 лютого 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  24. ↑ 城市之间_CCTV节目官网. CCTV. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ 城市之间专区-中国网络电视台体育台-央视五套. CCTV. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ Grand Prix International. YouTube. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  27. ↑ Aréna národů. Prima. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  28. ↑ The Biggest Game Show in the World. ANT1. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. [Архівовано 2014-07-19 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Játék határok nélkül — M1. MédiaKlikk. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015. [Архівовано 2015-05-06 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Большие гонки — Развлекательные программы. Первый канал. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 15 жовтня 2007. [Архівовано 2007-10-15 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Ігри патріотів, другий сезон «Вулкан емоцій»! — Програми. Інтер. Архів оригіналу за 29 квітня 2006. Процитовано 29 квітня 2006.
  32. ↑ Ігри патріотів / Проекти. Сайт Єгора Бенкендорфа. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  33. ↑ Битва націй — наймасштабніше ігрове шоу різних країн світу. ICTV. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  34. ↑ Намыс дода — Ойын-сауық бағдарламалар. Қазақстан. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 13 жовтня 2007. [Архівовано 2007-10-13 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Битва городов — Проекты. ОНТ. Архів оригіналу за 28 вересня 2008. Процитовано 28 вересня 2008. [Архівовано 2008-09-28 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Битва титанов — Проекты. ОНТ. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 24 вересня 2010. [Архівовано 2010-09-24 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Телепрограмма на 17 сентября 2005 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Интер — 18:45 «Игры патриотов{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  38. ↑ Телепрограмма на 2 декабря 2006 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Интер — 16:45 «Игры патриотов-3. Финал{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  39. ↑ Телепрограмма на 25 сентября 2005 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Первый канал — 16:50 «Невероятные приключения русских во Франции. Программа «Большие гонки{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  40. ↑ Телепрограмма на 14 декабря 2014 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Первый канал — 18:15 «Большие гонки. Финал{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  41. ↑ Телепрограмма на 1 февраля 2007 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Интер — 14:05 «Игры патриотов-3{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  42. ↑ Телепрограмма на 26 июня 2010 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Интер плюс — 11:35, 00:05 «Игры патриотов{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  43. ↑ Телепрограмма на 9 апреля 2011 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Интер плюс — 11:30 «Игры патриотов{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  44. ↑ Телепрограмма на 17 мая 2008 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. К1 — 18:50 «Игры патриотов. Назад, в будущее{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  45. ↑ Ігри патріотів — Шукачі пригод — Програми. Мега. Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 25 листопада 2010. [Архівовано 2010-11-25 у Wayback Machine.]
  46. ↑ Телепрограмма на 12 апреля 2010 года. Архив программ передач, расписаний и радио. Процитовано 3 лютого 2023. Мега — 10:20 «Игры патриотов{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  47. ↑ Телепрограмма на 10 августа 2011 года. Комсомольская правда в Украине. Процитовано 3 лютого 2023. Мега — 06:00, 02:50, 05:30 «Игры патриотов {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  48. ↑ Телепрограмма на 18 июня 2012 года. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 3 лютого 2023. Первый национальный — 16:55 «Игры патриотов {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  49. ↑ Великі перегони — Програми. Мега. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 3 листопада 2010. [Архівовано 2010-11-03 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Intervilles — Board Game — CEJI Interlude 1962. Lulu Berlu. Процитовано 27 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  51. ↑ Léon Zitrone Et Guy Lux — Le Tango D'Interville — Releases. Discogs. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  52. ↑ World POG Federation (WPF) — Avimage — TF1 Intervilles. Milkcap Mania. Процитовано 27 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).