Infostore

Infostore (розм. «інфостор», домен infostore.org) — український файлообмінний інтернет-сайт, що існував з 2004 до кінця 2008 року і на піку був найбільшим медіа-файловим ресурсом України. Інвестором проекту був Олександр Ольшанський (інвестиційна група «Інтернет Інвест»), який називав Infostore «першим і єдиним по-справжньому успішним українським проектом такого роду»^[1].

Сайт був заснований в травні 2004 року під керівництвом Олексія Мася, що спершу мав на меті створити сайт, де користувачі могли б викладати свої фотознімки. Але завдяки майже повній відсутності обмежень з розміщення інформації, простоті доступу до неї, а також порівняно високій швидкості передачі даних, Infostore згодом перетворився на найбільший медіа-файловий ресурс в Україні. Сервери Infostore входили до UA-IX мережі обміну Інтернет-трафіком.

Завдяки майже повній відсутності обмежень на розміщення контенту, простоті доступу та порівняно високій швидкості передачі даних Infostore швидко перетворився з фотохостингу на найбільший медіа-файловий ресурс України».

4 грудня 2008 року діяльність ресурсу було припинено, сервери вилучено працівниками МВС України. Офіційна причина припинення діяльності ресурсу — розповсюдження порнографічних матеріалів, розташованих на серверах infostore.org.^[2][3]

Технологічно Infostore був програмним продуктом, що дозволяв користувачам створювати власні сайти й пов'язувати їх між собою. Зі слів Ольшанського: «Infostore — це лише перша сторінка, далі — все створили користувачі»^[4]. Мась мав власний доробок рушіїв для побудови сайтів — зокрема ReJump, реалізований 2002 року.

Обладнання розміщувалося в дата-центрі провайдера «Воля» («Воля-Кабель») на вул. Киквідзе, 1/2 у Києві; офіс компанії був на вул. Тверській, 6 — в одній будівлі з редакцією тижневика «Дзеркало тижня»^[5]. Сервери входили до мережі обміну трафіком UA-IX, що забезпечувало високу швидкість для українських користувачів.

За оцінками власників, ресурсом користувалися близько 1,5 млн осіб, кожен з яких створив на Infostore власну сторінку^[6]. На момент закриття з Infostore «віддавався кожен третій байт» трафіку точки обміну UA-IX. Ольшанський оцінював частку Infostore у 30% завантаження українського сегмента інтернету і називав його найбільшим сайтом в історії уанету: за його словами у Forbes.ua, «На піку він генерував тисячну частку всього світового трафіку. Це безпрецедентно»^[7].

Контент включав музику, фільми, програмне забезпечення, фотографії; була присутня й піратська та «доросла» продукція. Журналіст і блогер Сергій Петренко характеризував Infostore як «найбільшу українську файлову помийку, на якій зроду не існувало жодних обмежень щодо контенту» ^[8][9]. За правилами сервісу, відповідальність за завантажене несли самі користувачі. Мась стверджував, що порнографія становила «десяту, якщо не соту частину»^[10] вмісту, що за кордоном були доступні лише фотографії, а музику й фільми (зокрема розміщені самими гуртами) ніхто з правовласників не оскаржував; з Motion Picture Association ресурс вів перемовини про врегулювання.

4 грудня 2008 року співробітники МВС вилучили сервери Infostore з дата-центру «Воля». За описом Мася, працівники департаменту з боротьби з торгівлею людьми вдерлися в офіс в обідній час: «за 20 секунд усе перевернулося — з криками всім відійти від комп'ютерів і покласти телефони на стіл»; частину співробітників поклали на підлогу, інших вивели у «невідомому напрямку», решту тримали понад 5 годин без права дзвонити^[11] МВС провело в офісі приблизно 12 годин (з 14:00 четверга до 02:00 п'ятниці)^[12]. Спочатку міліція помилилася дверима і намагалася когось затримати в редакції «Дзеркала тижня» поверхом вище. У конфлікт була втягнута й компанія «Воля», яка викликала охоронну фірму «Титан», бо її юристів не пускали на власний майданчик^[13].

Обшук проводився за постановою слідчого Шевченківського райуправління ГУ МВС у Києві, в межах розслідування справи про розповсюдження дитячої порнографії в українському сегменті інтернету. Загалом було вилучено біля 20 комп'ютерів та серверів^[14].

Закриття спричинило широку хвилю обговорень у блогах і ЗМІ, зокрема дискусії про свободу слова в інтернеті та народжені «анекдоти про Інфостор». Інтернет Асоціація України провела прес-конференцію: член правління Іван Пєтухов заявив, що «ситуація з Infostore схожа на спробу залякати або натиснути на когось, адже Інтернет досі залишається поза межами контролю держави»^[14].

Правління ІнАУ вважало дії МВС нелогічними — замість переслідування авторів порнографії звинувачують тих, хто лише створив програму. Натомість Сергій Петренко в блозі критикував і самого Мася за риторику про «розправу з незалежним ресурсом», наголошуючи, що закон забороняє саме розповсюдження порнографії^[8]. Справу Infostore згодом регулярно згадували як прецедент при закритті EX.UA та інших ресурсів (io.ua, ВКонтакте), порівнюючи методи правоохоронців.

• Офіційний сайт (архівна версія, станом на 2007 рік) (рос.)