Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів
| IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) | |
|---|---|
| Тип | неприбуткова організація[3] |
| Засновано | 1968[1] |
| Мета | Освіта, незалежні медіа, громадянське суспільство |
| Країна | |
| Штаб-квартира | Вашингтон |
| Розташування | Вашингтон, США |
| Членство | Global Forum for Media Developmentd[5] Independent Sectord[6] JournalListd[7] |
| президент | Крістін Лорд[2] |
| Штат працівників | 400 осіб[8] |
| Дохід | ▲153 437 284 $ (2024)[9] |
| Вебсайт: irex | |
Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (англ. International Research & Exchanges Board, IREX) — міжнародна некомерційна організація, яка спеціалізується на міжнародному сприянні освіти та розвитку. IREX співпрацює з партнерами у понад 100 країнах[10].
Історія
IREX була створена та підтримана в 1968 році Американською радою освічених товариств, Фондом Форда, Радою з соціальних наук та Державним департаментом США[11][12][13]. IREX проводила наукові обміни між США та Радянським Союзом до падіння Залізної завіси[11].
Після розпаду Радянського Союзу IREX реалізувала проекти підтримки демократичних реформ та зміцнення організацій[14]. Програми, що проводяться IREX, проводять обміни освітою, зміцнюють громадянське суспільство в країнах, що розвиваються, розширюють доступ до Інтернету та забезпечують навчання та підтримку журналістів та медіа-організацій[15][16][17].
У 2026 році Раду було визнано «небажаною організацією» в Росії[18].
Діяльність
IREX розробляє та впроваджує програми, орієнтовані на громадянське суспільство, освіту, ґендерну рівність, врядування, лідерство, медіа, технології та молодь[19].
Ці програми включають стипендію Мандели у Вашингтоні для молодих африканських лідерів [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.][20][21], World Smarts STEM Challenge [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.][22][23] та програму "Вивчай та розрізняй" [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.], яка розроблена, щоб допомогти громадянам у визначати дезінформаціїю та фейкові новини[24][25][26].
Проект «Вибирай та розрізняй: інфомедійна грамотність» залучає вчителів і викладачів з всіх областей України заради поширення інформації про сучасні технології[27].
IREX в Україні
IREX має офіс в Києві та активно працює в Україні над багатьма програмами націленими на розширення доступу до якісної освіти шляхом посилення управління освітою, а також партнерству та ефективному діалогу між органами місцевого самоврядування, ЗМІ, НУО та громадами. Також IREX спільно з Посольством США в Україні адмініструє Американський дім у Києві[28].
Див. також
Список літератури
- ↑ Sherry Lee Mueller and Mark Overmann, Working World: Careers in International Education, Exchange, and Development, 2nd ed. (Washington, DC: Georgetown University Press, 2014).
- ↑ Kristin M. Lord [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.], IREX.
- ↑ https://iatiregistry.org/publisher/irex
- ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
- ↑ https://web.archive.org/web/20250107135508/https://gfmd.info/members/
- ↑ https://independentsector.org/wp-content/uploads/2025/04/March-2025-Member-List.pdf
- ↑ https://journallist.net/trust.txt
- ↑ https://web.archive.org/web/20210515233447/https://www.guidestar.org/profile/22-3087809
- ↑ Nonprofit Explorer: Research Tax-Exempt Organizations
- ↑ International Research and Exchanges Board Profile. Guide Star. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 червня 2017.
- ↑ а б Richmond, Yale (2004). Cultural Exchange and the Cold War: Raising the Iron Curtain. University Park, PA: Penn State University Press. ISBN 0271046678. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Engerman, David (2009). Know Your Enemy: The Rise and Fall of America's Soviet Experts. New York: Oxford University Press. ISBN 9780199717231. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Capodilupo, Lucia (1984). IREX in Romania: Overview of Programs to Date and Plans for the Future. Economy, Society, and Culture in Contemporary Romania. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Mendelson, Sarah, ред. (2002). The Power and Limits of NGOs: A Critical Look at Building Democracy in Eastern Europe and Eurasia. New York: Columbia University Press. ISBN 9780231505833. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Ruffin, M. Holt (1999). The Post-Soviet Handbook: A Guide to Grassroots Organizations and Internet Resources. Seattle: University of Washington Press. ISBN 9780295999760. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Ruffin, M. Holt (1999). Civil Society in Central Asia. Seattle: University of Washington Press. с. 320.
irex.
- ↑ Josephi, Beate, ред. (2010). Journalism Education in Countries with Limited Media Freedom. New York: Peter Lang Inc., International Academic Publishers. ISBN 9781433110849. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Минюст объявил "нежелательными" еще семь организаций из США, Германии и Великобритании, в том числе "Смольный без границ". Радіо Свобода (рос.). 12 вересня 2026. Архів оригіналу за 27 вересня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ International Research & Exchanges Board (IREX). Devex. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Schneidman, Whitney (19 липня 2016). The Young African Leaders Initiative: Soft Power, Smart Power. Brookings Institution. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Ritter, Mario (20 березня 2017). Exchange Program Builds Ties between US, Africa. Voice of America. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Ingber, Sasha (23 березня 2017). Science-Loving Teens from Ghana and DC Geek Out Together. NPR. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Brouillette, Julia (16 березня 2017). DC, Ghanian Students Team Up for STEM Challenge, Water Solution. Washington Times. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Lucas, Edward (2016). Winning the Information War: Techniques and Counter-strategies to Russian Propaganda in Central and Eastern Europe. Washington, DC: Center for European Policy Analysis. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Copeland, Paul (2016). Factual Entertainment: How to Make Media Literacy Popular. London: Legatum Institute. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Jankowicz, Nina (31 березня 2017). Our Biggest Mistake in the Fight Against Fake News. Washington Post. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Медіаграмотність на Тернопільщині: вчителі візьмуть участь у сучасному проекті. ternopil.one (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ Ukraine | IREX. www.irex.org (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 23 листопада 2020.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
