Пастушок лісовий
| ?Пастушок лісовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Hypotaenidia |
| Вид: | Пастушок лісовий |
| Біноміальна назва | |
| Hypotaenidia sylvestris (Sclater, PL, 1870) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gallirallus sylvestris |
 Віківиди: | Hypotaenidia sylvestris |
 EOL: | 915556 |
 ITIS: | 560161 |
 МСОП: | 22692395 |
 NCBI: | 54501 |
Пастушок лісовий[2] (Hypotaenidia sylvestris) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae).
Поширення
Вид є ендеміком острова Лорд-Гав (Австралія). У 1788 році він був знайдений від рівня моря до вершин двох гір на острові, але з середини 19 століття він став обмежений вершинами. У 1970-х роках популяція включала 10 гніздових пар і 3 особини-одинаки. У 1980-х роках, після викорінення інтродукованих свиней Sus domesticus, птахи знову заселили дві низинні ділянки (Боат-Гарбор і Літтл-Слоуп) і дві височини (Козячий будинок і Ерскін-Веллі). Трьох птахів було випущено в межах поселення (власність Салмон-Біч і Кінгз), а четвертого було випущено на місці відлову на Салмон-Біч після 66 днів у неволі. Популяція виду оцінюється в 220—230 екземплярів і 71-74 репродуктивних пар.
Опис
Великий нелітаючий пастушок. Оперення майже скрізь оливково-буре, знизу блідіше. Область брів трохи світлішає. Крила яскраво-коричневі з тонкими коричневими смугами на первинних криючих. Довгий вигнутий дзьоб рожевий, але на кінчику стає коричневим. Райдужка червона, ніжки світло-коричнево-рожеві. Молоді екземпляри майже ідентичні дорослим, але мають темні райдужні оболонки.
Спосіб життя
Живе в субтропічних лісах, де харчується дощовими черв'яками, ракоподібними, фруктами та яйцями буревісників. Як правило, зустрічається парами, які залишаються на все життя. Він територіальний і пересувається лісовою підстилкою, досліджуючи джерело будь-яких незвичайних шумів. Кожна пара захищає територію площею приблизно 3 гектари, з якої молодняк виганяють, як тільки він досягає зрілості. Тому популяція виду обмежена доступною територією.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2022). Hypotaenidia sylvestris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 1 грудня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).