Пастушок гуамський
| ?Пастушок гуамський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animlia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Hypotaenidia |
| Вид: | Пастушок гуамський |
| Біноміальна назва | |
| Hypotaenidia owstoni (Rothschild, 1895) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Hypotaenidia owstoni | |
| Hypotaenidia owstoni | |
| 915545 | |
| 560155 | |
| 22692441 | |
| 54498 | |
Пастушок гуамський[2] (Hypotaenidia owstoni, чам. Ко'ко) — вид птахів родини Пастушкові (Rallidae).
Поширення
Регіонально вимер: Гуам; введений: Північні Маріанські острови. Був ендеміком Гуаму (США), де був широко розповсюджений до 1968 року, коли, як і більшість інших місцевих видів, почав знижуватися в чисельності. У 1981 році популяцію було оцінено в 2000 особин, в 1983 році — менше 100, і до 1987 року він був винищений з дикої природи. Вид виживає в неволі в розпліднику на Гуамі та в 15 зоопарках в США (приблизно 159 птахів в цілому, (2011)). З 1989–2007 853 птахів було випущено на острові Рота, Північні Маріанські острови (США), при цьому деякі популяції стрімко скорочувалися на вимирання, в даний час населення складає 40–60 особин (2007). Цей нелітаючий вид був широко розповсюджений у більшості місць проживання на Гуамі, в тому числі лісах, саванах, чагарниках, луках, заростях папороті та сільськогосподарських районах.
Опис
Дорослі птахи важать близько 200 г та бл. 28 см загальної довжини. Спина, шия, тулуб, хвіст, ноги й дзьоб темно-коричневі. На крилах, на нижній частині грудної клітини, животі й під хвостом є чергування з чорних і білих пір'я. На шиї, на верхній частині грудей і над очима є сірі плями. Тіло подовжене з боків, тому тварини можуть швидко переміщатися через густу рослинність.
Спосіб життя
Птах чатував на околицях полів і узбіччях доріг (ніколи далеко від рослинного укриття) на равликів, слимаків, комах, геконів, споживав рослинну речовину, насіння та квіти від низьких трав і чагарників, гігантський африканський равлик, Achatina fulica був важливою частиною дієти.
Розмноження
Розмножувався протягом усього року (птахи досягають статевої зрілості за чотири місяці) з піком під час сезону дощів у липні-листопаді. Гнізда розташовані на землі у густій траві, у гнізді 1–4 (зазвичай, 3–4) яєць, їх розмір 3×4 см. Обоє батьків насиджують по черзі протягом приблизно 20 днів. Пташенята вилуплюються одночасно. Пташенята живуть з батьками протягом 24 годин у гнізді. За 8 тижнів досягає повної ваги й може жити більш як 11 років.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2019). Gallirallus owstoni. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2019: e.T22692441A156506469. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-3.RLTS.T22692441A156506469.en. Процитовано 03 жовтня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- BirdLife International 2012. Gallirallus owstoni. In: IUCN 2013 (англ.)
- BirdLife (англ.)
- ARKive (англ.)
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).