Шпорець південний
| ?Шпорець південний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Шпорець (Heteromirafra) |
| Вид: | Шпорець південний |
| Біноміальна назва | |
| Heteromirafra ruddi (Grant, 1908) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Heteronyx ruddi Mirafra ruddi | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Heteromirafra ruddi |
 Віківиди: | Heteromirafra ruddi |
 ITIS: | 560426 |
 МСОП: | 22717153 |
 NCBI: | 1365151 |
Шпо́рець південний[2] (Heteromirafra ruddi) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Ендемік Південно-Африканської Республіки.
Опис
Довжина птаха становить 14 см, з яких від 3,8 до 4,5 см припадає на хвіст, вага 26 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова відносно велика. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована білуватими плямками, над очима помітні білуваті "брови". Підборідді я горло білі, воло і верхня частина грудей рудувато-охристі, поцятковані темно-коричневими смугами, решта нижньої частини тіла біла або білувато-охриста. Крила відносно великі, округлої форми, темно-коричневі, поцятковані вузькими рудими смугами. Хвіст вузький, короткий, емно-коричневий. Очі карі, дзьоб роговий або темно-коричневий, лапи тілесного кольору, задні кігті дуже довгі.
Поширення і екологія
Південні тетери мешкають на південному сході Мпумаланги, на північному заході Квазулу-Наталя та на північному сході Фрі-Стейта. Вони живуть на вологих високогірних луках на вершинах плато, на висоті від 1700 до 2200 м над ріанем моря. Віддають перевагу місцевостям з річною кількістю опадів понад 600 мм. Сезон розмноження у Фрі-Стейті триває в листопаді, у Мпумаланзі в січні і у Квазулу-Наталі в жовтні. Як і інші жайворонки, південні шпорці гніздяться на землі. Гніздо має чашоподібну форму, прикривається зверху травою. В кладці 2-3 білуватих або рожевуватих яєць, поцяткованих сірими і світло-коричневими плямками.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція південних шпорців становить від 1700 до 3300 дорослих птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Heteromirafra ruddi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 липня 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Посилання
- Rudd's lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).