Личинколюб білокрилий
| ?Личинколюб білокрилий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вангові (Vangidae) |
| Рід: | Личинколюб (Hemipus) |
| Вид: | Личинколюб білокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Hemipus picatus (Sykes, 1832) | |
| Синоніми | |
| Muscicapa picata Hemipus picaecolor[2] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Hemipus picatus |
 Віківиди: | Hemipus picatus |
 EOL: | 917316 |
 ITIS: | 560366 |
 МСОП: | 22706769 |
 NCBI: | 374992 |
Личинколюб білокрилий[3] (Hemipus picatus) — вид горобцеподібних птахів родини вангових (Vangidae).
Поширення
Вид поширений в Південній та Південно-Східній Азії від Шрі-Ланки та Західних Гат до Калімантану. Живе у тропічних лісах.
Опис
Дрібна пташка, завдовжки до 15 см. Верхня частина тіла чорна у самців та сіро-коричнева у самиць. На крилах є біла смуга. Нижня частина тіла біла біла. Дзьоб і ноги чорні. Очі темно-карі.
Спосіб життя
Найчастіше трапляється парами, а також поодиноко, невеликими зграями та у змішаних зграях. Живиться комахами, на яких полює у польоті або ловить на поверхні листків. Гніздовий сезон залежить від ареалу: на Шрі-Ланці він триває з лютого по серпень, в Індії з березня по травень. Конусоподібне гніздо кріпиться до гілки за допомогою павутини. Самець збирає шматочки кори, лишайників, волокон і павутини, а самиця формує гніздо, притискаючи до нього своє тіло. Кора маскує гніздо, ускладнюючи його виявлення. Самиця відкладає 2-3 яйця, блідо-зеленувато-білого забарвлення з темними цятками.
Підвиди
- H. p. picatus (Sykes, 1832) — Західні Гати;
- H. p. capitalis (Horsfield, 1840) — від Гімалаїв до Лаосу;
- H. p. leggei Whistler, 1939 — Шрі-Ланка;
- H. p. intermedius Salvadori, 1879 — Малайзія, Індонезія.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Hemipus picatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 11 квітня 2021
- ↑ Mayr E; J C Greenway, ред. (1960). Checklist of the birds of the world. Т. 9. Museum of Comparative Zoology, Cambridge Massachusetts. с. 217—218.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Photographs and videos [Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Calls [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).