Helianthus deserticola
| Helianthus deserticola | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Соняшник (Helianthus) |
| Вид: | H. deserticola
|
| Біноміальна назва | |
| Helianthus deserticola Heiser
| |
Helianthus deserticola — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
Біоморфологічна характеристика
Це однорічник 10–40 см. Стебла (зелені чи червоні) прямовисні, густо запушені та всіяні залозами. Листки переважно стеблові; переважно чергуються; листкові ніжки 1–6 см; листкові пластинки від ланцетних до ланцетно-яйцюватих, 2.5–5 × 1–2 см, абаксіально (низ) щетинисті й густо всіяні залозами, краї цілі. Квіткових голів 1–5. Променеві квітки 7–13; пластинки 10–30 мм (абаксіально залозисто-крапчасті). Дискові квітки 25+; віночки 5.5–6 мм, частки червонуваті; пиляки темні. Ципсели 4–5 мм. 2n = 34. Цвітіння: весна — осінь[1].
Умови зростання
Південний схід США (Аризона, Невада, Юта). Населяє сухі відкриті місця; 400–1500 метрів[1].
Значущість
Цей вид є вторинним генетичним родичем культивованого соняшнику H. annuus і родичем четвертої групи таксонів топінамбура H. tuberosus. Рід Helianthus приваблює велику кількість місцевих бджіл[2].
Примітки
- ↑ а б Helianthus deserticola. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 17.02.2023. (англ.)
- ↑ IUCN
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).