Колібрі-німфа меридський
| ?Колібрі-німфа меридський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-німфа (Heliangelus) |
| Вид: | Колібрі-німфа меридський |
| Біноміальна назва | |
| Heliangelus spencei (Bourcier, 1847) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Trochilus spencei Heliangelus amethysticollis spencei Heliangelus clarisse spencei | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Heliangelus spencei |
 Віківиди: | Heliangelus spencei |
 ITIS: | 555242 |
 МСОП: | 60860042 |
 NCBI: | 1315737 |
Колі́брі-ні́мфа меридський[2] (Heliangelus spencei) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Венесуели. Вид названий на честь британського ентомолога Вільяма Спенса[4]. Раніше вважалися конспецифічними з аметистовим колібрі-німфою, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 10-11 см. У самців верхня частина голови темно-зелена, верхня частина тіла зелена, блискуча, над дзьобом вузька блідо-блакитна пляма, за очима невеликі білі плями, скроні чорнуваті. На горлі і верхній частині грудей є блискуча пурпурова пляма, пера на ній мають рожеві краї. Ця пляма окаймлена знизу білою смугою. Решта нижньої частини тіла охриста або блідо-охриста, поцяткована округлими зеленими плямами. Центральні стернові пера темно-зелені, крайні стернові пера чорнуваті, іноді з блідими кінчиками. Дзьоб прямий, чорний.
У самиць чорнувата пляма на горлі менша, горло темно-бордова, пера на ньому мають білі і зелені краї. Нижня частина тіла більш охриста, пляма на ній менша. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Поширення і екологія
Меридські колібрі-німфи мешкають в горах Кордильєра-де-Мерида в штаті Мерида на заході Венесуели. Вони живуть на чагарникових узліссях вологих гірських тропічних лісів, на порослих чагарниками лісових галявинах і на високогірних луках парамо. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3600 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Меридські колібрі-німфи живляться нектаром квітів, а також комахами, яких ловлять в польоті. Захищають кормові території, багаті на нектар. Шукають їжу на висоті до 6 м над землею. Гніздо чашоподібне, робиться з тонких рослинних волокон і моху, підвішується під листом, що закриває його від дощу. В кладці 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Heliangelus spencei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 листопада 2022
- ↑ Heliangelus spencei у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 листопада 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 361. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).