Кулик-сорока канарський
| ?Кулик-сорока канарський | |
|---|---|
 Ілюстрація Генріка Гронвольда, 1914 р. | |
| Охоронний статус | |
 Вимерлий (1994 р.) (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Куликосорокові (Haematopodidae) |
| Рід: | Кулик-сорока (Haematopus) |
| Вид: | Кулик-сорока канарський |
| Біноміальна назва | |
| Haematopus meadewaldoi Bannerman, 1913 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Haematopus meadewaldoi |
 EOL: | 45518781 |
 ITIS: | 560352 |
 МСОП: | 22693621 |
 NCBI: | 2587768 |
Кулик-сорока канарський[2] (Haematopus meadewaldoi) — вимерлий вид сивкоподібних птахів родини куликосорокових (Haematopodidae).
Поширення
Був ендемічним видом сивкоподібних на островах Фуертевентура, Лансароте та кількох дрібних островах в архіпелазі Канарські острови, Іспанія.
Hockey (1982) показав, що Haematopus meadewaldoi є окремим видом на відміну від африканського кулика-сороки (Haematopus moquini), якого раніше вважали підвидом.
Опис
Haematopus meadewaldoi був такого ж розміру, як його родичі, завдовжки близько 40—45 см, він, імовірно, важив від 600—800 грамів, самки трохи важче. H. meadewaldoi був глянцево-чорного забарвлення за винятком білуватих махових пір'їн. Різні статті не розрізнялися за кольором.
Це був річковий вид. Він селився на скелястих берегах. У раціон цих птахів входили дрібні молюски і ракоподібні.
Його називали cuervo marino («морська ворона») на острові Фуертевентура, grajo de mar («морська галка») на острові Лансароте, і corvino («маленька ворона») на Грасіоса. Крім того, місцева назва lapero («молюскожер») також був використаний, можливо, на Алегранса. (Баннерман, 1963)
Вимирання
Цей птах востаннє був зафіксований у 1913 році, а місцеві рибалки і хранителі маяка повідомляли про зникнення близько 1940 року (Hockey 1996), після тривалого зниження чисельності, яке почалося, ймовірно, в XIX столітті (Hockey 1987). Найперше — до початку XX століття — мабуть, зник з Лансароте, відповідно до загальної картини канарського вимирання. До 1913 року не повідомляється про знахідки за межами архіпелагу Чінійо і Іслоте-де-Лобос (Баннерман 1963).
Наразі вважається вимерлим, тому що великі дослідження в період з 1956/57 і кінця 1980-х років не знайшли жодних доказів виживання Haematopus meadewaldoi. Він був офіційно оголошений вимерлим з публікацією в 1994 році в Червоному списку МСОП. Причиною зникнення є порушення середовищ проживання, також місцеве населення збирало яйця птахів для їжі. Причетні до зникнення завезені коти та пацюки, що поїдали молодняк.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Haematopus meadewaldoi: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Канарський кулик (Haematopus meadewaldoi) (англ.). BirdLife International. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).