HMS Otus (N92)
| HMS «Отус» (N92) | ||
|---|---|---|
| HMS Otus (N92)
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Підводний човен типу „Одін“ | |
| Держава прапора |  Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | перший корабель флоту на ім'я «Отус»[1] | |
| Корабельня | Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс | |
| Замовлено | 2 грудня 1926 | |
| Закладено | 31 травня 1927 | |
| Спущено на воду | 31 серпня 1928 | |
| Введено в експлуатацію | 5 липня 1929 | |
| На службі | 1929—1946 | |
| Статус | затоплений поблизу Дурбана вересень 1946 | |
| Бойовий досвід | Битва на Середземному морі Мальтійські конвої | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Готовий діяти з глибини» лат. «De profundis paratus» | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 781 тонна (надводна) 2038 тонн (підводна) | |
| Довжина | 86,41 м | |
| Ширина | 9,1 м | |
| Висота | 4,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 4600 к.с. (дизель) 350 к. с. (електродвигун) | |
| Швидкість | 17,5 вузлів (32,4 км/год) (надводна) 9 вузлів (17 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 8400 миль (15 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 53—55 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk XII | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 2 кулемети Lewis | |
«Отус» (N92) (англ. HMS Otus (N92) — військовий корабель, підводний човен типу «Одін» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Історія створення
«Отус» був закладений 31 травня 1927 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесс. 5 липня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Корабель належав до класу підводних човнів «Одін» і був першим у Королівських ВМС човнів, оснащених сонарами ASDIC та радіо на наддовгих радіохвилях.
Історія служби
Після введення до строю, підводний човен увійшов до складу 4-ї флотилії ПЧ на Китайській станції британського флоту. З початком Другої світової війни переведений до Середземноморського флоту в Александрію. Діяв у складі 1-ї британської флотилії підводних човнів, брав участь у патрулюванні в Середземному морі. З липня до грудня 1941 року базувався на Мальті, куди був переведений разом з плавучою базою підводних човнів «Медвей» та підводними човнами «Олімпус», «Одін», «Орфеус», «Роквол» і «Грампус». «Отус» залучався до доставлення вантажів на обложений острів, а також патрулювання західної частини Середземного моря та східних вод Атлантичного океану до Азорських островів. Разом з ПЧ «Олімпус» змагався проти французьких човнів на шляхах комунікацій поблизу Орана.
14 серпня 1941 року «Отус» випадково став жертвою «дружнього вогню», коли британський підводний човен «Талісман», патрулюючи північно-західніше за Александрію, прийняв його за ворожий човен та торпедував. На щастя торпеди схибнулися та пройшли мимо.
3 вересня 1941 року підводний човен під командуванням лейтенанта Р. Фавелла здійснив спробу торпедувати вороже транспортне судно західніше Валлетти, але схибив.
З липня 1941 до серпня 1943 року «Отус» діяв у ролі корабля, що доставляв найнеобхідніші вантажі до обложеної Мальти. Корабель здійснив багато рейсів, перевозячи боєприпаси, паливо, медикаменти та інші необхідні матеріали до захисників острову.
З січня до червня 1943 року проходив плановий ремонт, після якого корабель перевели в категорію навчальних й передислокували до Саймонстауна у Південній Африці, де британські моряки на «Отусі» тренувалися протичовновим діям.
З грудня 1944 року виведений зі складу флоту та переведений до резерву. У 1945 році здійснив перехід до Дурбана, де у вересні 1946 року затоплений в океані.
Командири корабля
| №[2] | В/звання | Ім'я | Період |
|---|---|---|---|
| 1 | Lt.Cdr. | Едвард Христіан Фредерік Ніколей[3] | 14 червня 1939 — 21 квітня 1941 |
| 2 | Lt. | Джон Фредерік Бифой Браун[4] | 22 квітня — травень 1941 |
| 3 | Lt. | Річард Молинекс Фавелл[5] | Травень 1941 — 24 квітня 1942 |
| 4 | Lt. | Роберт Джуліан Клаттербак[6] | 24 квітня 1942 — ??? |
| 5 | Lt. | Джон Філіп Голройд Оклі[7] | ??? — 3 червня 1943 |
| 6 | Lt.Cdr. | Вальтер Ніл Іде[8] | 3 червня — 3 липня 1943 |
| 7 | Lt. | Гуго Роуленд Барнвелл[9] | 3—19 липня 1943 |
| 8 | Lt. | Роберт Генрі Г'ю Брюннер[10] | 19 липня — вересень 1943 |
| 9 | Lt. | Малькольм Джон Люксмур Дафф[11] | Вересень 1943 — липень 1945 |
Див. також
- Achéron (Q150)
- HMS Porpoise (N14)
- HMS Rorqual (N74)
- HMS Seraph (P219)
- Підводні човни типу «T»
- Хронологія мальтійських конвоїв
- Список поставок вантажів підводними човнами під час блокади Мальти (1940-1942)
Примітки
- ↑ От (міфологія) — персонаж давньогрецької міфології, нащадок Посейдона (за однією з версій син, за іншою — онук), один з Алоадів.
- ↑ HMS Otus (N 92). Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 9 липня 2015.
- ↑ англ. Edward Christian Frederic Nicolay
- ↑ англ. John Frederick Beaufoy Brown
- ↑ англ. Richard Molyneux Favell
- ↑ англ. Robert Julian Clutterbuck
- ↑ англ. John Philip Holroyde Oakley
- ↑ англ. Walter Neal Eade
- ↑ англ. Hugo Rowland Barnwell Newton
- ↑ англ. Robert Henry Hugh Brunner
- ↑ англ. Malcolm John Luxmoor Duff
Посилання
- HMS Otus (N 92). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 9 липня 2015. (англ.)
- HMS OTUS (N.92) - O-class Submarine. на naval-history.net. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 9 липня 2015. (англ.)
- H.M. Submarine «Otus» 1928 [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
- HMS Otus (N92) [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
- HMs/m Otus (P92 / N92)
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).