YaChudo

HMS Hawkins (D86)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

«Гокінс»
HMS Hawkins (D86)
Британський важкий крейсер «Гокінс». 23 травня 1942
Служба
Тип/клас важкий крейсер класу «Гокінс»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
Порт приписки Портсмут, Портленд, Дурбан, Скапа-Флоу, Фрітаун
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Гокінс»[Прим. 1]
Корабельня Велика Британія Chatham Dockyard, Чатем
Замовлено грудень 1915
Закладено 3 червня 1916
Спущено на воду 1 жовтня 1917
Введено в експлуатацію 19 липня 1919
На службі 1919–1945
Виведений зі складу флоту червень 1945
Статус 1947 року проданий на брухт у Далмуїрі
Нагороди 1 бойова відзнака[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Італійське завоювання Британського Сомалі
Нормандська операція
Ідентифікація
Девіз «Ніколи не впадай у відчай»
(лат. Nil desperandum)
Параметри
Тоннаж 10 000 тонн (стандартна)
12 300 тонн (повна)
Довжина 184,4 м
Ширина 19,8 м
Осадка 5,9 м
Бронювання Пояс: 38–76 мм
Палуба: 25-38 мм
Барбет: 25 мм
Гарматні башти: 51 мм
Траверзи - 25 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 × парових турбіни, 12 × парових котлів Yarrow
Гвинти 4
Потужність 60 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів (56 км/год)
Дальність плавання 5 640 миль (10 450 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 712 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 7 (7 × 1) 191-мм гармат BL 7.5-inch Mk VI
Торпедно-мінне озброєння 6 (3 × 2) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів
Зенітне озброєння 6 (6 × 1) 76-мм універсальних гармат 3-inch 20 cwt QF
3 (3 × 1) 40-мм зенітних гармати
2 (2 × 1) 40-мм зенітні гармати 2-pounder QF Mark II

«Гокінс» (англ. HMS Hawkins (D86) — військовий корабель, важкий крейсер, головний у своєму класі, Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Історія створення

Важкий крейсер «Гокінс» був закладений 3 червня 1916 року на верфі Chatham Dockyard у Чатемі. 1 жовтня 1917 року корабель спущений на воду, а 19 липня 1919 року увійшов до складу Королівського військово-морського флоту Великої Британії.

Історія служби

«Гокінс», названий на честь адмірала сера Джона Гокінса — одного з командувачів флоту, що розгромив Іспанську армаду в 1588 році, — став єдиним кораблем із такою назвою у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії. Станом на вересень 1920 року «Гокінс» був флагманом 5-ї ескадри легких крейсерів на Китайській станції і залишався в цій ролі протягом наступних восьми років. 12 листопада 1928 року корабель повернувся до Чатема для проведення модернізації. У її межах було демонтовано чотири вугільні котли, а вісім наявних нафтових котлів — модифіковано, щоб частково компенсувати втрату демонтованих. Потужність турбін корабля після модернізації становила 55 000 к.с. (41 000 кВт), що забезпечувало швидкість 29,5 вузла (54,6 км/год). Колишнє котельне відділення для вугільних котлів переобладнали на паливний танк (резервуар для нафти), що збільшило загальний запас палива до 2600 довгих тонн (2642 т) і підвищило дальність плавання на 20 %. Тридюймові зенітні гармати замінили на таку ж кількість чотиридюймових (102-мм) зенітних гармат Mk V, наведення яких здійснювалося за допомогою системи керування вогнем HACS (High Angle Control System) моделі Mk I. Корабель також отримав 15-дюймовий далекомір, інтегрований у систему HACS, та три 12-дюймові далекоміри.

31 грудня 1929 року «Гокінс» знову увійшов до складу діючого флоту і став флагманом 2-ї крейсерської ескадри Атлантичного флоту, а 5 травня 1930 року був виведений у резерв. У вересні 1932 року корабель знову повернули до строю як флагман 4-ї крейсерської ескадри на станції «Ост-Індія», проте у квітні 1935 року його знову перевели в резерв. Згідно з умовами Лондонського морського договору, у 1937—1938 роках «Гокінс» підлягав демілітаризації: з нього демонтували всі 7,5-дюймові гармати та надводні торпедні апарати. З липня 1937 року корабель слугував флагманом віцеадмірала Макса Гортона, який командував Резервним флотом. У червні 1938 року цю роль перебрав на себе крейсер «Еффінгем». У вересні 1938 року «Гокінс» став навчальним кораблем для підготовки кадетів.

Коли у вересні 1939 року почалася Друга світова війна, на «Гокінс» перевстановили його гармати та торпедні апарати, а зенітне озброєння було посилено додаванням чотирьох окремих двофунтових зенітних гармат. У січні 1940 року корабель був переведений в експлуатацію як важкий крейсер і включили до складу Південноамериканського відділу станції Північної Америки та Вест-Індії. Більшу частину наступного року крейсер патрулював південноамериканське узбережжя, шукаючи німецькі торгові рейдери.

У січні 1941 року «Гокінс» почав супроводжувати конвої біля західноафриканського узбережжя, врятувавши 3 січня дев'ятьох тих, хто вижив, з нафтового танкера «British Premier», який був торпедований біля Фрітауна підводним човном U-65. Наступного місяця він супроводжував авіаносець «Формідабл», коли той плив вздовж східноафриканського узбережжя до Суецького каналу. По дорозі літаки авіаносця 2 лютого бомбардували порт Могадішо в Італійському Сомаліленді. Невдовзі після цього «Гокінс» перевели до Сил «Т», які були сформовані для підтримки британського вторгнення в Італійський Сомаліленд. «Гокінса» та три інші крейсери підтримували артилерійським вогнем висадку десанту, діючи у взаємодії з палубною авіацією авіаносця «Гермес». 10–12 лютого «Гокінс» захопив п'ять італійських торгових суден загальною місткістю 28 055 валових регістрових тонн (GRT), які намагалися втекти з Кісмайо, включаючи SS Adria. Десять днів по тому крейсер ненадовго приєднався до ескорту конвою WS-5BX біля Момбаси, Британська Кенія, але 22-го числа його відправили для пошуків німецького важкого крейсера «Адмірал Шеєр» після того, як цей корабель був помічений британським літаком.

«Гокінс» залишався в Індійському океані, супроводжуючи конвої та здійснюючи пошук рейдерів країн Осі. 4 грудня повернувся до Великої Британії для проходження ремонту та модернізації на верфі Королівського флоту в Девонпорті. Його легке зенітне озброєння було суттєво посилене: встановлено дві чотириствольні 2-фунтові установки, а замість двох одноствольних 2-фунтових гармат розміщено сім 20-мм автоматичних гармат «Ерлікон». Крім того, на дахах щойно встановлених систем керування вогнем 4-дюймових гармат було змонтовано радар раннього попередження (тип 281), станцію виявлення надводних цілей (тип 273) та дві станції керування зенітним вогнем (тип 285).

У травні 1942 року, після ремонту, «Гокінс» повернувся до Індійського океану, де увійшов до складу Східного флоту. Протягом наступних двох років корабель знову виконував завдання з ескортування конвоїв, а також здійснював патрулювання в пошуках торговельних рейдерів країн Осі. Під час однієї з таких операцій з ескортування, 12 лютого 1944 року, японський підводний човен I-27 торпедував транспортне судно SS Khedive Ismail, що призвело до значних людських втрат.

Перед участю у висадці союзників у Нормандії корабель відвідав Скапа-Флоу, озеро Лох-Ней та річку Клайд для проведення навчань. Спочатку зарахований до 1-ї ескадри крейсерів Флоту метрополії, згодом включили до складу групи вогневої підтримки (група U) Західного оперативного з'єднання для забезпечення висадки американських військ на плацдарм «Юта». 6 червня корабель обстріляв позиції берегової артилерії в районах Гранкам-Мезі та Сен-Мартен-де-Варревіль, досягнувши певних результатів.

Наступного місяця корабель було виведено з бойового складу та відправлено до Росайта (Шотландія) для ремонту й переобладнання на навчальне судно.

У 1947 році корабель використовували як мішень для випробувань ефективності 500-фунтових (230 кг) та 1000-фунтових (450 кг) авіабомб.

26 серпня 1947 року «Гокінс» був переданий Британській корпорації заліза та сталі (British Iron & Steel Corporation), а в грудні того ж року — розібраний на металобрухт на підприємстві «Арнотт Янг» (Arnott Young) у Далмуїрі, Шотландія.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ↑ на честь англійського адмірала Джона Гокінса
  2. ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах: за Нормандську операцію (1944)
Джерела

Посилання

Джерела

Література

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Friedman, Norman (2010). British Cruisers: Two World Wars and After. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-59114-078-8.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7.
  • Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).