HMS Coquette (1897)
| Історія | |
|---|---|
 Велика Британія
| |
| Назва: | HMS Coquette |
| Будівник: | John I. Thornycroft & Company |
| Закладений: | 8 червня 1896 року |
| Спуск на воду: | 25 листопада 1897 року |
| Прийнятий: | листопад 1899 року |
| Доля: | Підірвався на міні та затонув 7 березня 1916 року |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Ескадрені міноносці класу «D» (1913) |
| Водотоннажність: | 310 т |
| Повна водотоннажність: | 350 n |
| Довжина: | 64 м |
| Ширина: | 5,94 м |
| Осадка: | 2,13 м |
| Потужність: | 5700 к.с. |
| Двигуни: | 2 парові машини потрійного розширення |
| Швидкість: | 30 вузлів |
| Екіпаж: | 65 |
| Озброєння: |
|
«Кокет» (англ. HMS Coquette) — 30-вузловий двотрубний ескадрений міноносець ВМС Великої Британії, збудований наприкінці XIX століття. У 1913 році віднесений до класу «D» (1913).
Історія створення
Есмінець «Кокет» будувався за програмою 1896-97 років. Він був закладений 8 червня 1896 року на верфі фірми John I. Thornycroft & Company у місті Чизік. Спущений на воду 25 листопада 1897 року, вступив у стрій у листопаді 1899 року.
Історія служби
Після вступу у стрій «Кокет» був призначений до Чатемської дивізії Гарвічської флотилії, а з 1899 року він входив до складу Медвейської навчальної флотилії. У 1902 році есмінець був відправлений у Середземне море. У травні 1902 року він зіткнувся з есмінцем «Трешер».
30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами на основі контрактної швидкості та зовнішнього вигляду. Після 30 вересня 1913 року, як 30-вузловий корабель з двома димовими трубами, «Кокет» був призначений до класу «D» (1913).
У серпні 1914 року корабель перебував у складі Норської місцевої флотилії, і був переданий торпедній школі «HMS Actaeon», що базувалася в Ширнессі.
7 березня 1916 року біля східного узбережжя поблизу Гарвіча корабель підірвався на міні, встановлекій німецьким підводним човном UC-10. Він затонув у Північному морі у точці з координатами 51°45′ пн. ш. 01°30′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 1.500° сх. д.. Загинуло 22 члени екіпажу.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 (рос.)
- Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892-1953. Часть 1. - СПб.:ООО «Галея Принт», 2012 - 140 с ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).