HD38478
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 5г 46х 45,50с |
| Схилення | +15° 49′ 21,0″ |
| Видима величина (V) | 6,00[1]
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8 |
| Яскравість B | 5,901±0,003[3] |
| Яскравість V | 5,984±0,004[3] |
| Показник кольору U−B | -0,43 |
| Показник кольору B−V | -0,061±0,010[3] |
| Тип змінності | обертальна змінна зоря[4]  |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,02 |
| індекс m1 | 0,10 |
| індекс c1 | 0,59 |
| індекс Hβ | 2,71[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,980[3] |
| Мінімальна яскравість | 5,990[3] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 5,36± 0,81[3] мс/рік |
| Паралакс (π) | 3,71 ± 0,91[3] мс |
| Відстань | 879,13 світлових років 269,54 парсек |
| Абсолютна величина (MV) | −0,76
|
| Подробиці | |
| Гравітація | 3770 cm/s²[5] |
| Температура | 9997,942 ± 1,905 K[6] |
| Металічність [Fe/H] | −0,1[7] |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD38478 |
HD38478 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,0.[1] Вона розташована на відстані близько 879,1 світлових років від Сонця.[3]
Пекулярний хімічний вміст
Зоряна атмосфера HD38478 має підвищений вміст Hg .[1]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ A. Cowley Spectral classification of the bright B8 stars // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1972. — Vol. 77. — P. 750–755. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/111348
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Kochukhov, O., Khalack, V., Kobzar, O. et al. TESS survey of rotational and pulsational variability of mercury-manganese stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2021. — Vol. 506, Iss. 4. — P. 5328–5344. — 17 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STAB2107 — arXiv:2107.09096
- ↑ а б Huang W., Gies D. R., McSwain M. V. A stellar rotation census of B stars: from ZAMS to TAMS // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2010. — Vol. 722, Iss. 1. — P. 605–619. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/722/1/605 — arXiv:1008.1761
- ↑ а б Collaboration G. Gaia Data Release 3 // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2022. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1355
- ↑ а б Kodaira K. Differential curve-of -growth analyses of Mn-Hg stars // International Astronomical Union colloquium — 1976. — Vol. 32. — P. 521–531. — ISSN 0252-9211; 2059-9137
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).