HD22316
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 3г 38х 19,73с |
| Схилення | +56° 55′ 57,8″ |
| Видима величина (V) | 6,29[1]
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9 |
| Яскравість B | 6,157±0,004[5] |
| Яскравість V | 6,271±0,005[5] |
| Показник кольору U−B | -0,35 |
| Показник кольору B−V | -0,099±0,006[5] |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,07 |
| індекс m1 | 0,18 |
| індекс c1 | 0,61 |
| індекс Hβ | 2,78[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,250[5] |
| Мінімальна яскравість | 6,280[5] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | -0,3 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 26,90± 0,72[5] мс/рік |
| Паралакс (π) | 5,85 ± 0,69[5] мс |
| Відстань | 557,53 світлових років 170,94 парсек |
| Подробиці | |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD22316 |
HD22316 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,3.[1] Вона розташована на відстані близько 557,5 світлових років від Сонця.[5]
Пекулярний хімічний вміст
Зоряна атмосфера GSC3724-100 має підвищений вміст Cr, Si та Hg.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 1250,2± 347,8 Гаус.[6]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (2h-4h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A…498..961
- ↑ Bertaud C. Classification des spectres de 112 etoiles A & F dont 89 etoiles Am // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1970. — Vol. 1. — P. 7–13. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
- ↑ A. Cowley, C. Jaschek A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications, A study of the bright stars. I. A catalogue of spectral classifications // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1969. — Vol. 74. — P. 375–406. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/110819
- ↑ Appenzeller I. MK Spectral Types for 185 Bright Stars // Publications of the Astronomical Society of the Pacific — University of Chicago Press, 1967. — Vol. 79. — P. 102–109. — ISSN 0004-6280; 1538-3873 — doi:10.1086/128449
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).