HD207857
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 21г 51х 4,98с |
| Схилення | +39° 32′ 12,0″ |
| Видима величина (V) | 6,20[1]
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8 |
| Яскравість B | 6,112±0,003[3] |
| Яскравість V | 6,192±0,003[3] |
| Показник кольору U−B | -0,42 |
| Показник кольору B−V | -0,068±0,004[3] |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,02 |
| індекс m1 | 0,10 |
| індекс c1 | 0,60 |
| індекс Hβ | 2,70[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,180[3] |
| Мінімальна яскравість | 6,200[3] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 8,85± 0,43[3] мс/рік |
| Паралакс (π) | 3,04 ± 0,65[3] мс |
| Відстань | 1072,88 світлових років 328,95 парсек |
| Подробиці | |
| Гравітація | 6300 cm/s²[4][5]  |
| Температура | 12 923 K[4] |
| Металічність [Fe/H] | −0,07[4] |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD207857 |
HD207857 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,2.[1] Вона розташована на відстані близько 1072,9 світлових років від Сонця.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD207857 має підвищений вміст Hg .[1]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (20h-22h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ A. Cowley, C. Jaschek A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications, A study of the bright stars. I. A catalogue of spectral classifications // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1969. — Vol. 74. — P. 375–406. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/110819
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б в г д е Adelman S. J. Elemental abundance analyses with coadded DAO spectrograms - VI. The mercury-manganese stars nu Cancri, iota Coronae Borealis and HR 8349 // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 1989. — Vol. 239. — P. 487–511. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/239.2.487
- ↑ а б Aller L. H., Ross J. E. Spectroscopic analyses of A and B stars of peculiar composition — 1967. — Т. -1. — С. 339–361.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).