YaChudo

HD141556

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

HD 141556
Дані дослідження
Епоха J2000,0 (ICRS)
Сузір'я Вовк
Пряме піднесення 15г 50х 57,5376с[1]
Схилення −33° 37′ 37,796″[1]
Видима величина (V) 3,957[1]


Характеристики
Спектральний класB9.5V / A2Vm[2]
Яскравість B3,917±0,002[4]
Яскравість V3,954±0,002[4]
Показник кольору U−B−0.13[5]
Показник кольору B−V-0,045±0,005[4]
Показник кольору R−I−0.07[5]
Тип змінностіСпектрально подвійна
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,13
індекс c1 0,95
індекс Hβ 2,84[7]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 3,950[4]
Мінімальна яскравість 3,960[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 5 ± 20[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -5,92± 0,82[4] мсд/рік

за схиленням: -24,91± 0,64[4] мсд/рік

Паралакс (π) 15,86 ± 0,84[4]мсд[1]
Відстань 205,65 світлових років
63,05 парсек
Абсолютна величина (MV) −0,09 Редагувати інформацію у Вікіданих
Подробиці
Радіус3,70[8] R☉
lg g4,0[9]
Температура10750[9] К
Металічність0,05
Металічність [Fe/H]0,05[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість обертання (v sin i)Vsin(i)=9[13] км/с
Інші позначення
χ Lup,*kh Lup, Хі Вовка, Chi Lup, 5 Lupi, 5 Lup, CD−33 10754, CPD−33 3933, FK5 586, GC 21281, HD 141556, HIP 77634, HR 5883, PPM 294334, SAO 207040[1], GSC 7332-2512.


Посилання
SIMBADдані для HD141556

Хі Вовка (Chi Lup / χ Lupi / χ Lup; HD141556) є спектрально подвійною зорею, розташована в сузір'ї Вовк[1]. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,957[1]. Первинна зоря цієї системи належить до типу ртутно-манганових зір, має спектральний клас B9.5V й має підвищений вміст Hg та Y, а вторинна зоря належить до типу зір з металічними лініями й має спектральний клас A2Vm[2]. Вона розташована на відстані близько 205,6 світлового року від Сонця[4].

Фізичні характеристики

Хі Вовка обертається дуже повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i) = 9 км/с[13].

Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера Хі Вовка має підвищений вміст ітрію[7].

Магнітне поле

Спектр Хі Вовка вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 274,0 ± 56,0 гаус[14].

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г д е ж и HD 141556 -- Spectroscopic binary, database entry, SIMBAD. Accessed on line August 14, 2008.
  2. ↑ а б On the Ga II and Ga III Resonance Lines and the Implication for Chemical Stratification in HgMn Stars, K. E. Nielsen et al., Astronomical Journal 130, #5 (November 2005), pp. 2312–2317, Bibcode: 2005AJ....130.2312N, doi:10.1086/491703.
  3. ↑ Abt H. A., Morrell N. I. The Relation between Rotational Velocities and Spectral Peculiarities among A-Type Stars // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1995. — Vol. 99. — P. 135–172. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/192182
  4. ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  5. ↑ а б HR 5883 [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.], database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed on line August 14, 2008.
  6. ↑ Kochukhov, O., Khalack, V., Kobzar, O. et al. TESS survey of rotational and pulsational variability of mercury-manganese stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2021. — Vol. 506, Iss. 4. — P. 5328–5344. — 17 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STAB2107 — arXiv:2107.09096
  7. ↑ а б Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics (англ.). 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  8. ↑ HD 141556 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], database entry, Catalog of Apparent Diameters and Absolute Radii of Stars (CADARS), 3rd edition, L. E. Pasinetti-Fracassini, L. Pastori, S. Covino, and A. Pozzi, CDS ID II/224 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed on line August 14, 2008.
  9. ↑ а б SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335-355
  10. ↑ Guthrie B. N. G. Abundances of elements in the atmospheres of sharp-lined Hg-Mn stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 1984. — Vol. 206. — P. 85–107. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/206.1.85
  11. ↑ J. Zorec, F. Royer Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2012. — Vol. 537. — 22 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201117691 — arXiv:1201.2052
  12. ↑ а б Smith K. C., Dworetsky M. M. Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1993. — Vol. 274. — P. 335–355. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
  13. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  14. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).