YaChudo

Gymnosporangium

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

?Gymnosporangium

Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас:Pucciniomycetes
Порядок:Pucciniales
Родина:Пукцинієві (Pucciniaceae)
Рід:Гімноспорангіум (Gymnosporangium)
R. Hedw. ex DC., 1805
Синоніми
  • Podisoma [1]
  • Centridium [2]
  • Ciglides [3]
  • Ceratitium [4]
  • Coleopuccinia [5]
  • Gymnotelium [6]
  • Coleopucciniella [7]
  • Coleopucciniella [8]
Посилання
Вікісховище:Gymnosporangium
EOL:16464
ITIS:192047
NCBI:5265
MB:16148
IF:16148

Гімноспорангіум (Gymnosporangium) — рід грибів родини Pucciniaceae. Назва вперше опублікована 1805 року.[9]

Будова та середовище існування

Рід гімноспорангіум об'єднує близько 40 видів, в основному які паразитують на різних хазяїнах. Ецидії розвиваються зазвичай на яблунях і грушах, а телейтоспори — на ялівці. Уредоспор немає. Телейтоспори двоклітинні, на ніжках. Зовні вони схожі на телейтоспори пукцинії, але відрізняються від них тим, що розташовуються на довгих безбарвних ніжках. При цьому всі спороношення з'єднується в довгий безбарвний пучок, який виступає з кори уражених дерев. Оболонка телейтоспори ослизнюється, і вони занурюються в слизову масу.

Ецидії мають форму виростів у вигляді конусів, розкриваються кількома поздовжніми тріщинами. Ецидії такої форми називають ростелієм.

Іржа яблуні (Gymnosporangium tremelloides) і груші (Gymnosporangium sabinae) розвиває телейтоспори на ялівці. Ця хвороба носить хронічний характер, і тому ялівець служить постійним джерелом інфекції для яблуні та груші. Ці плодові рослини відіграють роль проміжного хазяїна, так як вони заражаються базидиоспорами з ялівцю.

Приблизно в липні на верхній стороні листя яблунь і груш з'являються округлі червонувато-оранжеві плями з дрібними темними крапками (спермогонії гриба). Пізніше на нижньому боці листків розвиваються ецидії у вигляді довгастих, конусоподібних або соскоподібних виростів, розташованих групами. Після дозрівання ецидії розриваються зіркоподібними тріщинами у яблуні або поздовжніми у груші і з них викидаються ецідіоспори.

В деякі роки при сильному розвитку іржі на груші уражаються не тільки листя, але і пагони, і плоди. На цілому дереві буває важко виявити неушкоджені листя. Таке захворювання приносить істотної шкоди: дерева не дають приросту, плоди недорозвиваються і обпадають завчасно.

Ецідіоспори переносяться вітром на ялівець. На звичайному ялівці відбувається подальший розвиток іржі яблуні, на козацькому або південному ялівці — іржі груші. Ецідіоспори, потрапивши на хвою або гілочки ялівцю, розвивають грибницю, яка, розростаючись в тканинах рослини, викликає стовщення гілок у місці зараження. Зараження ецідіоспорамі відбувається восени, а навесні на уражених гілках з'являються телейтоспори типової для роду гімноспорангіум будови.

У дощову і теплу погоду телейтоспороношення гриба набухають, досягаючи 1-2 см висоти, потім підсихають і від них починають відділятися базидіоспори, що заражають інші дерева яблуні і груші.

Боротьба з іржею здійснюється перш за все знищенням заростей ялівцю, що є сусідами з садами, а також обприскуванням садів хімічними препаратами.

З інших менш небезпечних у господарському відношенні грибів з роду гімноспорангіум можна назвати іржу горобини (Gymnosporangium juniperinum), іржу глоду (Gymnosporangium clavarieformae). Ці види розвивають телейтоспори на ялівці.[10]

Галерея

Примітки

  1. ↑ Link, Magazin der Gesellschaft Naturforschenden Freunde Berlin 3 (1): 9 (1809)
  2. ↑ Chevall., Flore Générale des Environs de Paris 1: 383 (1826)
  3. ↑ Chevall., Flore Générale des Environs de Paris 1: 384 (1826)
  4. ↑ Rabenh., Botanische Zeitung 9 (25): 451 (1851)
  5. ↑ Pat., Revue Mycologique Toulouse 11: 35 (1889)
  6. ↑ Syd., Annales Mycologici 19 (3-4): 170 (1921)
  7. ↑ Hara, Nippon-gaikkin-gaku: 262 (1936)
  8. ↑ Hara ex Hirats., Journal of Japanese Botany 13: 245 (1937)
  9. ↑ Gymnosporangium. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 1 травня 2019.
  10. ↑ Порядок Ржавчинные (Uredinales) (С. М. Лекомцева) [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Жизнь растений. Т.2. Грибы — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; с.479

Джерела

  • Lamarck, J.B. de; De Candolle, A.P. 1805. Flore française. 2:1-600 — P.216


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).