Сойка блакитна
| ?Сойка блакитна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Воронові (Corvidae) |
| Рід: | Блакитна сойка (Gymnorhinus) |
| Вид: | Сойка блакитна |
| Біноміальна назва | |
| Gymnorhinus cyanocephalus Wied-Neuwied, 1841 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gymnorhinus cyanocephalus |
 Віківиди: | Gymnorhinus cyanocephalus |
 EOL: | 45509991 |
 ITIS: | 179748 |
 МСОП: | 22705608 |
 NCBI: | 109446 |
| Fossilworks: | 369405 |
Сойка блакитна[2] (Gymnorhinus cyanocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Поширений у Північній Америці.
Поширення
Вид поширений у західній та південно-західній частинах США (від центрального Орегону на схід до західної Південної Дакоти та на південь до центральної частини Нью-Мексико та крайньої західної Оклахоми) та на півночі Нижньої Каліфорнії у Мексиці. Середовищем існування цих птахів є напівпосушливі гірські схили на висоті від 1200 до 3500 м, вкриті чапаральними та сосновими лісами.
Опис
Птах завдовжки 26-29 см, вагою 99-111 г. Це міцні, але стрункі птахи з округлою головою, тонким і подовженим конічним дзьобом, пальчастими крилами, міцними ногами та квадратним кінчиком хвоста. Оперення майже повністю синювато-блакитного кольору, яскравіше на обличчі (де воно далі темніше між дзьобом та оком) і грудях, блідіше на потилиці, шиї, спині та крилах (виняток становлять махові пера, які темніші та мають тенденцію до сірувато-коричневого кольору з лавандовими відтінками, такого ж кольору, як хвіст), причому хвіст має коричневу нижню поверхню, тоді як черево має білуваті відтінки.
Спосіб життя
Це дуже соціальний вид, який часто утворює дуже великі зграї, по 250 особин, у яких кілька особин є вартовими для зграї, стежачи за хижаками, поки їхні супутники годуються. Кедрові горіхи є основною їжею, але вони доповнюють свій раціон фруктами. Вони також їдять комах багатьох видів, а іноді полюють на них на льоту. Вони гніздяться колоніально, але ніколи не розміщують більше одного гнізда на одному дереві. Іноді колонії охоплюють великі території з гніздом на кожному дереві. Зазвичай відкладають 3–4 яйця ранньою весною. Інкубація триває 16 днів. Самець приносить їжу біля гнізда, а самиця прилітає за нею і годує пташенят. Через три тижні після вилуплення молоді птахи вилітають з гнізда.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Gymnorhinus cyanocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 20 серпня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Pinyon jay on HikeArizona.COM
- Pinyon jay
- Article & RangeMaps InfoNatura, NatureServe
- Pinyon jay photo gallery VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).