Билинець найзапашніший
| ?Билинець найзапашніший | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Монокоти (Monocots) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Орхідні (Orchidaceae) |
| Підродина: | Орхідні (Orchidoideae) |
| Триба: | Orchideae |
| Підтриба: | Orchidinae |
| Рід: | Билинець (Gymnadenia) |
| Вид: | G. odoratissima |
| Біноміальна назва | |
| Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. | |
| Синоніми | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gymnadenia odoratissima |
 Віківиди: | Gymnadenia odoratissima |
 EOL: | 1112243 |
| IPNI: | 636569-1 |
 МСОП: | 175997 |
 NCBI: | 97904 |
Билинець найзапашніший[1][2], билинець запашний (Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. (Orchis odoratissima L.)) — багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Кореневі бульби пальчастороздільні. Листки чергові, вузько-ланцетні, до верхівки стебла поступово зменшуються в розмірі, переходять у приквітки. Квітконосне стебло закінчується густим колосоподібним суцвіттям з дуже зигоморфними двостатевими лілово-пурпуровими квітками з циліндричною тупою шпоркою і з запахом ванілі. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Поширений у Європі від північної Іспанії до західної Росії та від південної Швеції до Північної Македонії[3][4][5].
Зникаюча рослина (занесена до Червоної книги України). Трапляється дуже рідко в Лісостепу, на Поліссі, Опіллі, у Карпатах[6].
Заготівля і зберігання
Використовують бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді дочірні бульби, старі відкидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв занурюють в окріп, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55 Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не відпускають
Хімічний склад
Бульбокорені містять слиз (50%), крохмаль (27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.
Фармакологічні властивості і використання
Препарат з билинця — салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою, туберкульозом та ін. Настій старих бульб вважається абортивним засобом, а траву з молодими бульбами рекомендують при неплідності. Листки прикладають до наривів. Насіння використовувалось при епілепсії.
Охорона рослини
Зникаючий вид.[7]
Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, ПЗ "Медобори" (відділення "Кременецькі гори"), в НПП Карпатському, "Синевир" і "Сколівські Бескиди". Потребує підтвердження більшості місцезнаходжень, уточнення ареалу та умов місцезростання, насамперед у рівнинних областях, режимів заповідності та заказного. Заборонено заготівлю рослин, випас, меліоративні роботи.
Примітки
- ↑ Gymnadenia odoratissima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с. (рос.)(укр.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29.10.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.10.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.10.2019. (англ.)
- ↑ Билинець найзапашніший Gymnadenia odoratissima (L.) Rich.. Червона книга України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29.10.2019.
- ↑ Червона книга України Билинець найзапашніший. redbook-flora.land.kiev.ua. Процитовано 28 січня 2025.
Посилання
- БИЛИНЕЦЬ ЗАПАШНИЙ [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Билинець найзапашніший [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).