Гранатела велика
| ?Гранатела велика | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Кардиналові (Cardinalidae) |
| Рід: | Гранатела (Granatellus) |
| Вид: | Гранатела велика |
| Біноміальна назва | |
| Granatellus venustus Bonaparte, 1850 | |
Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
| Granatellus venustus | |
| Granatellus venustus | |
| 1052094 | |
| 560319 | |
| 103804301 | |
| 460204 | |
Гранатела велика[2] (Granatellus venustus) — вид горобцеподібних птахів родини кардиналових (Cardinalidae).
Поширення
Ендемік Мексики. Його ареал охоплює тихоокеанські прибережні райони від центрального Сіналоа до Чіапаса. Його природне середовище проживання — ліси та чагарники гір.
Опис
Дрібний птах, завдовжки близько 15 см, включаючи довгий хвіст. Вага 9-11 г. Вид демонструє виражений статевий диморфізм. У самців на верхній частині оперення темно-синьо-сіре, за винятком чорного хвоста та бічних частин голови. Він має широку білу надбровну смужку, яка починається від ока і тягнеться назад. Горло, боки та бічні пера хвоста також білі. Решта нижньої частини червоного кольору, а груди відокремлені від горла чорною смугою. У самиць нижня частина і бічні частини голови білувато-бурі і лише перианальна область червонувата. Дзьоби в обох статей чорнуваті й загострені.
Спосіб життя
Харчується комахами, часто утворюючи змішані групи з іншими видами. Живуть парами. Чашоподібне гніздо виготовляють із засохлої трави, стебел і коріння серед чагарників на висоті до одного метра. У кладці 2-4 яйця. Самиця висиджує яйця самостійно. Молодняк вилуплюється через 14 днів і вилітає через вісім-десять днів.
Підвиди
Таксок включає два підвиди:
- G. v. francescae Baird, SF, 1865 — острови Лас-Трес-Маріас.
- G. v. venustus Bonaparte, 1850
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Granatellus venustus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 8 грудня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).