GoTo (телескоп)

GoTo — тип монтування телескопа та пов'язаного з ним програмного забезпечення для аматорської астрономії, яке може автоматично наводити телескоп на астрономічні об'єкти, вибрані користувачем. Обидві осі монтування GoTo приводяться в рух двигуном та контролюються комп'ютером. Це може бути або інтегрований контролер на базі мікропроцесора, або зовнішній персональний комп'ютер. Це відрізняється від одноосьового напівавтоматизованого відстеження традиційного екваторіального монтування з годинниковим приводом.
Користувач може наказати монтуванню навести телескоп на небесні координати, які він ввів, або на об'єкти з попередньо запрограмованої бази даних, зокрема з каталогу Мессьє, Нового загального каталогу і навіть на основні тіла Сонячної системи (Сонце, Місяць і планети).
Подібно до стандартного екваторіального монтування, екваторіальні монтування GoTo можуть відстежувати обертання нічного неба, приводячи в рух вісь прямого піднесення. Оскільки обидві осі керуються комп'ютером, технологія GoTo також дає змогу виробникам телескопів додавати відстежування обертання Землі навіть до механічно простіших альтазимутальних монтувань.
Як працює монтування GoTo
Перед використанням монтування GoTo виконують попереднє налаштування. Після увімкнення система може запросити широту, довготу, час і дату. Вона також може отримувати ці дані з приймача GPS, під'єднаного до телескопа або вбудованого безпосередньо в монтування; контролер монтування може мати власний годинник реального часу.
Альтазимутальні монтування
Альтазимутальні монтування GoTo потрібно орієнтувати за відомою зорею, яку користувач центрує в окулярі. На основі введених часу й місця спостереження та підвищення й азимуту зорі монтування визначає свою орієнтацію відносно всього неба й після цього може знаходити будь-який об'єкт.
Для підвищення точності можна використати другу зорю, розташовану якомога далі від першої і, за можливості, ближче до об'єкта спостереження. Це потрібно тому, що монтування може бути неідеально вирівняне відносно горизонту; у такому разі телескоп точно наводитиметься на об'єкти поблизу першої зорі вирівнювання, але менш точно — на об'єкти на віддалених ділянках неба.
Ще одна причина застосування двох зір вирівнювання полягає в тому, що введені користувачем дані про час і місце можуть бути неточними. Наприклад, похибка в один градус за широтою або похибка в часі на 4 хвилини може призвести до наведення телескопа на один градус убік від цілі.
Коли користувач обирає об'єкт із бази даних монтування, система обчислює його підвищення й азимут із прямого сходження та схилення. Після цього монтування переміщує телескоп у відповідні координати й відстежує об'єкт, щоб він залишався в полі зору попри обертання Землі.
Для астрофотографії застосовують додатковий двигун, який обертає камеру для узгодження орієнтації поля зору під час довгих експозицій.
Екваторіальні монтування
Для екваторіального монтування GoTo користувач має вручну зорієнтувати монтування на Північний небесний полюс або Південний небесний полюс. Якщо орієнтація обрана достатньо точно, монтування наводить телескоп на яскраву зорю й просить користувача відцентрувати її в окулярі. Оскільки правильні значення прямого сходження та схилення зорі вже відомі, система може приблизно визначити різницю між положенням небесного полюса, яке задав користувач, і його справжнім положенням. Використання ще однієї зорі вирівнювання дає змогу додатково підвищити точність.
Після вирівнювання монтування телескопа визначає свою орієнтацію відносно нічного неба й може наводитися на будь-які координати прямого піднесення та схилення.
Коли користувач обирає об'єкт для спостереження, програмне забезпечення монтування знаходить його пряме сходження та схилення і наводить телескоп на ці координати. Щоб відстежувати об'єкт й утримувати його в полі зору попри обертання Землі, система рухає лише вісь прямого сходження.
Розумні телескопи
Розумні телескопи з'явилися на споживчому ринку у 2010-х роках. Це автономні астрономічні пристрої для отримання зображень, які поєднують невеликий телескоп (з об'єктивом 50–114 мм) і технологію GoTo з попередньо встановленим програмним забезпеченням, призначеним для астрофотографії об'єктів далекого космосу[1][2][3]. Вони не мають оптичного окуляра й не призначені для візуальних спостережень; натомість телескоп передає зображення, накопичене з часом за допомогою техніки додавання зображень («стекінгу»), на смартфон або планшет користувача, які також керують пристроєм через спеціальний застосунок.
Див. також
Програмне забезпечення
Примітки
- ↑ Jamie Carter, Why smart telescopes are the future of astrophotography, techradar.com - September 24, 2022
- ↑ Sweitzer, J., Star Parties in Deep Space: Smart Telescopes for Education, ASP2020: Embracing the Future: Astronomy Teaching and Public Engagement ASP Conference Series, Vol. 531, proceedings of a virtual conference held 3-December 2020. Edited by Greg Schultz, Jonathan Barnes, Andrew Fraknoi, and Linda Shore. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific, 2021, p.411
- ↑ Robin Scagell, Vaonis Stellina Observation Station Smart telescope review, space.com, September 14, 2022
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).