Землелаз смугастий
| ?Землелаз смугастий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Підродина: | Furnariinae |
| Триба: | Furnariini |
| Рід: | Смугастий землелаз (Geocerthia) Chesser, RT, & Claramunt, 2009 |
| Вид: | Землелаз смугастий |
| Біноміальна назва | |
| Geocerthia serrana (Taczanowski, 1875) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Upucerthia serrana | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Geocerthia serrana |
 Віківиди: | Geocerthia serrana |
 ITIS: | 563638 |
 МСОП: | 22702054 |
 NCBI: | 427546 |
Землелаз смугастий[2] (Geocerthia serrana) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Ендемік Перу. Це єдиний представник монотипового роду Смугастий землелаз (Geocerthia).
Таксономія
Традиційно смугастого землелаза відносили до роду Землелаз (Upucerthia), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження цей вид був переведений до новоствореного роду Geocerthia[3][4].
Опис
Довжина птаха становить 19-20 см, вага 44-52 г. Верхня частина тіла сірувато-бура. Над очима вузькі білі "брови", тім'я і верхня частина спини поцятковані світлими смужками. Крила і хвіст руді. Горло біле, нижня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована білими смужками. Дзьоб вигнутий, відносно довгий, але коротший, ніж у інших землелазів. Лапи чорні, міцні.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[5]
- G. s. serrana (Taczanowski, 1875) — Анди на півночі і в центрі Перу (від Кахамарки на південь до Ліми і Хуніна);
- G. s. huancavelicae (Morrison, 1938) — Анди на півдні центрального Перу (Уанкавеліка).
Поширення і екологія
Смугасті землелази живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у високогірних чагарникових заростях та серед скель. Віддають перевагу лісам Polylepis. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 2750 до 4300 м над рівнем моря. Гніздяться в норах.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Geocerthia serrana. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ R.T. Chesser; S. Claramunt; E. Derryberry; R.T. Brumfield (2009). Geocerthia, a new genus of terrestrial ovenbird (Aves: Passeriformes: Furnariidae) (2213: 64–68) (вид. Zootaxa). doi:10.5281/zenodo.189906. ISSN 1175-5326. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Van Remsen, marzo de 2010. «Reconocer Geocerthia Chesser and Claramunt, 2009» [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] Propuesta (424) al South American Classification Committee. En inglés.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 06 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).