Чагарниця рудолоба
| ?Чагарниця рудолоба | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Leiothrichidae |
| Рід: | Чагарниця (Garrulax) |
| Вид: | Чагарниця рудолоба |
| Біноміальна назва | |
| Garrulax rufifrons Lesson, 1831 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Garrulax rufifrons |
 Віківиди: | Garrulax rufifrons |
 ITIS: | 560202 |
 МСОП: | 22715592 |
 NCBI: | 2183779 |
Чагарни́ця рудолоба[2] (Garrulax rufifrons) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 27 см. Забарвлення переважно коричневе, лоб рудуватий. Через очі проходять чорні смуги. Очі світло-оранжеві.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- G. r. rufifrons Lesson, R, 1831 — західна Ява;
- G. r. slamatensis Siebers, 1929 — центральна Ява (гора Сламет).
Поширення і екологія
Рудолобі чагарниці є ендеміками острова Ява. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1009 до 2400 м над рівнем моря.
Поведінка
Рудолобі чагарниці зустрічаються в зграях до 15 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться годами і комахами. В кладці 2-3 яйця.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Представників підвиду G. r. slamatensis не спостерігали з 1925 року. Можливо, цей підвид вимер в дикій природі (в неволі живуть кілька представників цього підвиду)[4]. Загалом, за оцінками дослідників, у природі мешкає від 50 до 250 рудолобих чагарниць. Їм загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Garrulax rufifrons. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Жовтень 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Cikananga Wildlife Center – Rufous-fronted Laughingthrush. www.cikanangawildlifecenter.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 5 липня 2018. [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).