Fuscocephaloziopsis albescens
| Fuscocephaloziopsis albescens | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Голівочкові (Cephaloziaceae) |
| Рід: | Fuscocephaloziopsis |
| Вид: | F. albescens
|
| Біноміальна назва | |
| Fuscocephaloziopsis albescens (Hook.) Váňa & L. Söderstr.
| |
Fuscocephaloziopsis albescens (syn. Pleurocladula albescens) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Поширення
Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].
Цей вид мешкає зазвичай у затінених місцях на вологих, бідних на основу силікатних снігових ґрунтах і на довгих, засніжених, вологих кам'янистих ділянках.
Характеристика
Розпростерті рослини мають довжину від 1 до 2 сантиметрів і ростуть на густих білуватих світло-зелених галявинах. Листки поперечні, округлі, кулясті, у верхній третині розділені на дві широкотрикутні загострені частки. Ланцетні та нерозділені нижні листки мають розмір приблизно як бокові листки і утворюють третій ряд листків на стеблі. Клітини листка округло-квадратні, розміром 20-30 мкм, тонкостінні, кути клітин ледь потовщені. Статевий розподіл дводомний. Спорофіти зустрічаються рідко. Поширення відбувається через розплід.
Примітки
- ↑ Fuscocephaloziopsis albescens. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 09.02.2024.
- ↑ Fuscocephaloziopsis albescens. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 09.02.2024.
Джерела
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).