YaChudo

Fictional intelligence

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Fictional intelligence (буквально «розвідка вимислом»; також FicInt і useful fiction — «корисний вимисел») — поєднання художнього вимислу, літературної журналістики та розвідки, метою якого є опис гіпотетичних воєнних сценаріїв, заснованих на технологіях близького майбутнього та реальних загрозах.[1][2][3]

Така художня література дозволяє додати до реальних фактів емоції та наратив, звернути увагу суспільства та посадовців на певні проблеми, запропонувати додаткові міркування до наукових досліджень і розвідувальних даних.[4][3]

Особливості жанру

Основним законом жанру є поєднання засобів художньої літератури (емоційне забарвлення, гострий сюжет) та нехудожнього дослідження, призначене як для розваги, так і для освіти. Таке поєднання спричинене тим, що наукові роботи та звіти недоступні для більшості людей, тоді як наукова фантастика, хоч і має широкі авдиторії, здебільшого заснована на далекосяжних вимислах і неіснуючих технологіях. Натомість ідея FicInt полягає у створенні сценаріїв, водночас і максимально реалістичних, і цікавих для читачів. Попри певні подібності до класичної військової літератури, FicInt фокусується на майбутньому, а не на минулому.[3]

Технології в книжках жанру мають бути досяжні у близькому майбутньому: існувати або перебувати в розробці, не бути повністю вигаданими або суто теоретичними. Розвиток персонажів має відповідати реальним ситуаціям. FicInt має використовувати перевірені факти та дослідження для реалістичності сюжету.[1] На думку Пітера Сінґера, FicInt є «не прогнозами, а інструментами для кращого міркування щодо сьогодення та майбутнього.»[5]

Історія

До появи FicInt як окремого жанру вже існували літературні твори, зокрема в жанрі мілітарної наукової фантастики, сценарії яких обертались навколо військових загроз. «Битва біля Доркіну» Джорджа Чесні (1871) порушувала питання гіпотетичного вторгнення Німеччини до Великої Британії та привернула увагу громадськості й посадовців до оборонних спроможностей Великої Британії. Роман «Визволений світ» Герберта Веллса (1913) передбачав моральні аспекти й наслідки застосування ядерної зброї за кілька десятиліть до її реального винайдення.[1] Деякі автори кінця XX століття видавали твори, що сигналізували про небезпеку, як-от «Третя світова війна» Джона Гакетта (1978) та «Полювання за “Червоним Жовтнем”» Тома Кленсі (1984).[3]

Новий жанр увели в ужиток 2015 року завдяки Оґаст Коул та Пітер Сінґер, які тривалий час працювали у мілітарній журналістиці. Того року вони видали технотрилер «Примарний флот», що описує вигаданий сценарій Третьої світової війни в межах 10—20 років від часу написання. Книжка отримала широке визнання серед американських військових посадовців і стала рекомендованою для військовиків.[4] Особливістю роботи Коула та Сінґера стало поєднання художньої літератури, наукового дослідження та питань національної безпеки.[3] FicInt почав отримувати поширення як жанр та інструмент.[2][3] Зокрема, 2021 року його використовували Повітряні сили Великої Британії для моделювання військ у 2040 році.[6]

Приклади

Прикладами FicInt є:[4]

  • «Ghost Fleet» (Оґаст Коул, Пітер Сінґер; 2015) — сценарій Третьої світової між США та Китаєм
  • «White Sun War: The Campaign for Taiwan» (Мік Раян; 2020) — сценарій війни за Тайвань.
  • «2034: A Novel of the Next World War» (Джеймс Ставрідіс, Елліот Акерман; 2021)

Примітки

  1. ↑ а б в Annick, Allison (4 березня 2021). FicInt: Anticipating Tomorrow’s Conflict. U.S. Naval Institute (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2025. Процитовано 1 червня 2026.
  2. ↑ а б Cole, August; Singer, P.W. (2020). Thinking The Unthinkable With Useful Fiction (PDF) (англ.). Journal of Future Conflict // Queen’s University.
  3. ↑ а б в г д е Engberg-Pedersen, Anders (2025). The National Security Novel: "Useful Fiction," Persuasive Emotions, and the Securitization of Literature. Critical Inquiry. 51 (2): 225—246. doi:10.1086/732937.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ а б в Jacobsen, Mark D. The Uses and Limits of Speculative Fiction: Three Novels about a US–China War (PDF). media.defense.gov (англ.). Journal of Indo-Pacific Affairs. Архів (PDF) оригіналу за 20 березня 2026. Процитовано 1 червня 2026.
  5. ↑ Defense One Launches “Fictional Intelligence,” a New Column by Futurists and National-Security Authors Peter W. Singer and August Cole. about.govexec.com (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2026. Процитовано 1 червня 2026.
  6. ↑ Imagining the RAF in 2040: The Chief of the Air Staff speaks from the future | Feature from King's College London. www.kcl.ac.uk (брит.). Архів оригіналу за 16 березня 2026. Процитовано 1 червня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).