Краплик темний
| ?Краплик темний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Краплик (Euschistospiza) |
| Вид: | Краплик темний |
| Біноміальна назва | |
| Euschistospiza cinereovinacea (Sousa, 1889) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Lagonosticta cinereo-vinacea Estrilda cinereovinacea | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Euschistospiza cinereovinacea |
 Віківиди: | Euschistospiza cinereovinacea |
 ITIS: | 560063 |
 МСОП: | 22719424 |
 NCBI: | 247670 |
Краплик темний[2] (Euschistospiza cinereovinacea) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 11,5-12 см. У самців голова, горло, груди, спина і покривні пера крил чорнувато-сірі, махові пера оливково-коричневі, живіт, гузка і хвіст чорні, надхвістя темно-червоне, боки винно-червоні, поцятковані білими плямками. Очі червонувато-карі, навколо очей блакитні кільця, дзьоб міцний, конічної форми, чорний, лапи чорнуваті. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, горло і нижня частина тіла загалом світліші, надхвістя менш червоне, боки менш плямисті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- E. c. cinereovinacea (de Sousa, JA, 1889) — нагір'я на заході і в центрі Анголи;
- E. c. graueri (Rothschild, 1909) — схід ДР Конго, південний захід Уганди, Руанда і Бурунді.
Поширення і екологія
Темні краплики мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді і Анголі. Вони живуть на високогірних луках, порослих деревами і чагарниками. Зустрічаються парами або зграйками по 3-4 птаха, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, а також ягодами, плодами і дрібними безхребетними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Euschistospiza cinereovinacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 05 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2023.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).