Широкорот блакитногорлий
| ?Широкорот блакитногорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Сиворакшові (Coraciidae) |
| Рід: | Широкорот (Eurystomus) |
| Вид: | Широкорот блакитногорлий |
| Біноміальна назва | |
| Eurystomus gularis Vieillot, 1819[2] | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eurystomus gularis |
 Віківиди: | Eurystomus gularis |
 ITIS: | 554527 |
 МСОП: | 22682916 |
 NCBI: | 325343 |
Широкорот блакитногорлий[3] (Eurystomus gularis) — вид сиворакшоподібних птахів родини сиворакшових (Coraciidae).
Поширення
Вид поширений в Західній та Центральній Африці з Гвінеї до північної Анголи та Уганди, включаючи острів Біоко.
Опис
Птах завдовжки до 25 см, вагою 82-117 г. Це пухкий птах з великою головою. Оперення каштанового забарвлення. Горло та низ хвоста блакитні. Крила пурпурово-сині. Дзьоб яскраво-жовтий.
Спосіб життя
Трапляється на узліссях, галявинах, вздовж водойм. Полює на літаючих комах. За день один птах може з'їсти до 700 комах, загальною вагою до 40 г. В період розмноження активно охороняє свою територію. Гніздо облаштовує в дуплах дерев. У гнізді 2-3 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Eurystomus gularis: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 29 січня 2020
- ↑ Eurystomus gularis Vieillot, 1819. Integrated Taxonomic Information System (ITIS) (https://www.itis.gov). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 12 листопада 2016.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|publisher= - ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).