Euphorbia antiquorum
| Euphorbia antiquorum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Молочай (Euphorbia) |
| Вид: | E. antiquorum
|
| Біноміальна назва | |
| Euphorbia antiquorum | |
| Синоніми[2] | |
|
Euphorbia arborescens Roxb. | |
Euphorbia antiquorum — вид трав'янистих рослин з родини молочайні (Euphorbiaceae). Етимологія: лат. antiquorum — «стародавній»[3].
Опис
Колючий молочай, який виростає до висот 5–7 метрів; рослина з рясним білим соком. Формує нещільну розгалужену розлогу крону. Старі стебла циліндричні, з коричневою корою; молодші гілки гладкі, зелені, виразно 3(4)-кутні. Колючки парні, гострі, довжиною 2–6 мм. Листки нечисленні, ростуть на хребтах, соковиті, швидко опадають, чергові, ніжка дуже коротка, листкова пластинка від зворотно-яйцюватої до ланцетоподібної до лопатоподібної, 2–5(10) × 1–2 см, основа ослаблена, край цілий, верхівка округла або тупа з невеликим загостреним виступом. Листки в молодих саджанців значно довші. Квіткові структури називаються циатіями — це суцвіття, що складається з чашоподібного скупчення видозмінених листків, що охоплюють жіночу квітку та кілька чоловічих квіток. Циатії від жовтувато-зеленого до рожевого кольору й можуть бути поодинокими або у тріадах або по 3–4 разом. Вони повні меду, який приваблює бджіл. Чоловіча квітка лише з 1 тичинкою; пиляки рожеві. Насіннєві коробочки голі, гладкі, ≈ 8—10 мм у діаметрі, спочатку зелені й набувають насиченого темно-червоного кольору у зрілому віці. Насіння кулясте, ≈ 2 мм, коричнево-жовте, гладке. Рослина легко розмножується насінням або вегетативно. Квіти й плоди бувають протягом усього року[4][5].
Поширення
Поширений на півдні Азії від Пакистану до В'єтнаму й о. Яви (Бангладеш, Індія, Індонезія, Малайзія, М'янма, Пакистан, Шрі-Ланка); також культивується[1][6].
Населяє сухі вічнозелені ліси[4].
Використання
Рослину використовують у парках і садах як декоративну. Сольовий екстракт стебел — це антибіотик. Сік рослини деколи застосовують у медицині. Молоді пагони рослини вживають як овоч[4].
Примітки
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
- ↑ а б в CACTUS ART. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
- ↑ Flowers of India. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
- ↑ GRIN-Global. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 30.01.2021. (англ.)
|
Це незавершена стаття про молочайні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).