YaChudo

Колібрі-жарокрил мексиканський

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Колібрі-жарокрил мексиканський
Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде[en]», Коста-Рика)
Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде», Коста-Рика)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:Колібрині (Trochilinae)
Триба:Trochilini
Рід:Колібрі-жарокрил (Eupherusa)
Вид:Колібрі-жарокрил мексиканський
Біноміальна назва
Eupherusa eximia
(DeLattre, 1843)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Ornismya eximia
Посилання
Вікісховище:Eupherusa eximia
Віківиди:Eupherusa eximia
EOL:45509562
ITIS:555178
МСОП:22687632
NCBI:472809

Колі́брі-жарокри́л мексиканський[2] (Eupherusa eximia) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Опис

Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде», Коста-Рика)
Мексиканський колібрі-жарокрил
Мексиканський колібрі-жарокрил

Довжина птаха становить 8-11,5 см, вага 4,27 г. У самців верхня частина тіла трав'янисто-зелена, надхвістя має бронзовий відтінок. Другорядні махові пера рудувато-коричневі. три центральна пари стернових пер темно-бронзово-зелені, дві крайні пари стернових пер мають чорні зовнішні опахала і білі з чорними кінчиками внутрішні опахала. Нижня частина тіла яскраво-зелена з металевим відблиском, нижні покривні пера хвоста білі. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 18-19 мм. У самиць верхня частина тіла трав'янисто-зелена, шия і нижня частина тіла попелясто-сірі або бурувато-сірі, на боках зелені плями з металевим відблиском. Скроні темні, навколо очей білі кільця. Центральці стернові пера мають чорнуваті кінчики на внутрішніх опахалах.

Самці підвиду E. e. nelsoni є більшими, ніж самці номінативного підвиду, нижня частина тіла у них більш жовтувато-зелена, чорні кінчики крайніх стернових у них більш чіткі. Самці підвиду E. e. egregia є дещо більшими, ніж самці номінативного підвиду, чорні плями на зовнішніх опахалах крайніх стернових пер у них обмежені кінчиками пер. У самиць цього підвиду крайня пара стернових пер повністю біла.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[3]

  • E. e. nelsoni Ridgway, 1910 — південний схід Мексики (Веракрус і Оахака);
  • E. e. eximia (Delattre, 1843) — від центрального Чіапаса на крайньому сході Мексики до центрального Нікарагуа;
  • E. e. egregia Sclater, PL & Salvin, 1868 — Коста-Рика і західна Панама.

Поширення і екологія

Синьоголові колібрі-жарокрили мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть у вологих вічнозелених гірських лісах, в сосново-дубових і широколистяних лісах, в хмарних лісах і на узліссях. В Мексиці зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, в Гондурасі на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті від 300 до 2450 м над рівнем моря.

Синьоголові колібрі-жарокрили живляться нектаром квітучих дерев Inga, квітучих чагарників з родин акантових і маренових і епіфітів з родів Clusia, Besleria, Salvia. Сезон розмноження в Мексиці триває з квітня по серпень, в Коста-Риці з вересня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і червоних лишайників, розміщується на висоті від 1 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Eupherusa eximia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).