Колібрі-жарокрил синьоголовий
| ?Колібрі-жарокрил синьоголовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Trochilini |
| Рід: | Колібрі-жарокрил (Eupherusa) |
| Вид: | Колібрі-жарокрил синьоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Eupherusa cyanophrys Rowley & Orr, 1964 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eupherusa cyanophrys |
 Віківиди: | Eupherusa cyanophrys |
 ITIS: | 555179 |
 МСОП: | 22687635 |
 NCBI: | 1315735 |
Колі́брі-жарокри́л синьоголовий[2] (Eupherusa cyanophrys) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Мексики.
Опис
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 4,1-5,2 г. У самців верхня частина тіла смарагдово-зелена, нижня частина тіла світліша, блискучо-зелена, нижні покривні пера хвоста білі. Лоб і передня частина тімені фіолетово-сині, задня частина тімені бірюзова. Крила темні, другорядні махові пера червонувато-бурі. Центральні стернові пера зелені, решта стернових пер білі. Дзьоб прямий, чорний. У самиць верхня частина тіла зелена, за очима білі плями. Скроні темно-сірі. Нижня частина тіла блідо-сіра, крила так ж, як у самців. Крайні стернові пера білі з темно-зеленими краями. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, у молодих птахів нижня частина тіла тьмяно-зелена.
Поширення і екологія
Синьоголові колібрі-жарокрили мешкають в горах Сьєрра-де-Міаутлан (частина Південної Сьєрра-Мадре) на півдні Мексики, в штаті Оахака. Вони живуть у вологих вічнозелених гірських лісах, в сосново-дубових і широколистяних лісах, в хмарних лісах і на узліссях. Зустрічаються на висоті від 700 до 2600 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих рослин з родів Inga, Kohleria, Lobelia, Malvaviscus, Manettia, Psittacanthus і Hamelia, а також дрібними безхребетними, яких шукають в усіх ярусах лісу. Сезон розмноження триває з вересня по травень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, встелюється рослинним матеріалом, зовні вкривається лишайником, розміщується на гілках невисоких дерев, на висоті від 1,2 до 6 м над землею. У кладці 2 яйця.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція синьоголових колібрі-жарокрилів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Eupherusa cyanophrys: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).