YaChudo

Евоплоцефал

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

?† Евоплоцефал
Час існування: пізня крейда (кампан), 76.4–75.6 млн р. т.
▼

Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Надряд:Динозаври (Dinosauria)
Ряд:† Птахотазові (Ornithischia)
Родина:† Анкілозаврові (Ankylosauridae)
Підродина:† Анкілозаврини (Ankylosaurinae)
Рід:† Евоплоцефал (Euoplocephalus)
Lambe, 1910
Типовий вид
† Stereocephalus tutus
Lambe, 1902
Посилання
Вікісховище:Euoplocephalus
Віківиди:Euoplocephalus
EOL:4530833
Fossilworks:38838

Евоплоцефал (Euoplocephalus — «добре озброєна голова») — рід дуже великих травоїдних анкілозаврів, що жили в пізній крейді не території сучасної Канади. Налічує лише один названий вид — Euoplocephalus tutus.

Вперше скам'янілі рештки евоплоцефала були знайдені в 1897 році в Альберті. Його назвали Stereocephalus, але це ім'я вже було присвоєне комасі, тому в 1910 році його змінили. Пізніше з кампану Північної Америки було знайдено ще чимало решток анкілозаврів, які часто виділяли в окремі роди. У 1971 році Волтер Кумбс дійшов висновку, що всі вони належали до виду Euoplocephalus, який згодом став одним з найвідоміших динозаврів. Однак у 2010-х експерти дійшли протилежного висновку, обмеживши автентичні знахідки евоплоцефала приблизно десятком екземплярів[1]. Серед них є кілька майже повних скелетів, тож про будову тварини відомо досить багато.

Евоплоцефал сягав 5,3 метра в довжину і 2 тонн маси тіла. Його тіло було низько посаджене, дуже пласке і широке, з чотирма міцними ногами. Як і інші анкілозаври, евоплоцефал був значною мірою вкритий кістковими панцирними пластинами, серед яких були ряди великих овальних щитків з високими ребрами. Шию захищали два кістяних кільця. Він також міг активно захищатися від хижаків, таких як альбертозавр, дасплетозавр і ґорґозавр, використовуючи важку булаву на кінці хвоста.

Опис

Порівняльна шкала розмірів людини та евоплоцефала

Тіло динозавра було покрите панциром з кісткових пластин з колючками, найбільша колючка розміщена на шиї. На кінці хвоста знаходилась булава, що була утворена з двох кісткових куль. Тіло завдовжки 5—6 м, заввишки — 2—2,5 м, вага — 2 т[2].

Голова трикутної форми, також добре захищена панциром, навіть на повіках були кісткові пластинки. Також на голові розміщувались невеликі ріжки на шипи. Усі кістки хребта (ребра, хребці та інші) були міцно з'єднані між собою, лапи були широкими та плоскими. Тільки так він міг нести на собі таку важку броню та зберігати рухливість. Передні кінцівки короткі, задні довші, через це голова завжди похилена донизу. Його хвіст являв собою гігантську булаву: її довгою рукояткою був хвіст, який не гнувся, на кінці знаходилась важка кістяна куля.

Філогенія

Місце роду Euoplocephalus на кладограмі підродини Ankylosaurinae[1]:

Ankylosaurinae
 

Scolosaurus (=Oohkotokia horneri)

 
 
 
 

Ankylosaurus

 
 
 

Anodontosaurus

 
 

Euoplocephalus

 
 
 
 
 
 

Dyoplosaurus

 
 

Talarurus

 
 

Tsagantegia

 
 
 
 

Minotaurasaurus

 
 

Nodocephalosaurus

 
 

Tianzhenosaurus

 
 
 
 

Pinacosaurus grangeri

 
 

Pinacosaurus mephistocephalus

 
 
 
 

Tarchia

 
 

Saichania

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Місце роду Euoplocephalus на кладограмі родини Ankylosauridae[3]:

Ankylosauridae
 

Minmi

 
 
 

Liaoningosaurus

 
 
 

Cedarpelta

 
 
 

Gobisaurus

 
 
 

Shamosaurus

 
Ankylosaurinae
 

Tsagantegia

 
 

Zhongyuansaurus

 
 
 
 

Shanxia

 
 
 

Crichtonsaurus

 
 
 

Dyoplosaurus

 
 

Pinacosaurus mephistocephalus

 
 
 
 
 
 
 

Ankylosaurus

 
 

Euoplocephalus

 
 
 
 
 

Minotaurasaurus

 
 

Pinacosaurus

 
 
 
 

Nodocephalosaurus

 
 
 
 

Talarurus

 
 

Tianzhenosaurus

 
 
 
 

Tarchia

 
 

Saichania

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ а б Arbour, Victoria M.; Currie, Philip J. (8 травня 2013). Farke, Andrew A. (ред.). Euoplocephalus tutus and the Diversity of Ankylosaurid Dinosaurs in the Late Cretaceous of Alberta, Canada, and Montana, USA. PLoS ONE (англ.). Т. 8, № 5. с. e62421. doi:10.1371/journal.pone.0062421. ISSN 1932-6203. PMC 3648582. PMID 23690940. Процитовано 14 квітня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ Bakker, R. T. (1980) «Dinosaur heresy-dinosaur renaissance». In D. K. R. Thomas, and E. C. Olson (eds.), A cold look at the warm blooded dinosaurs, pp. 351—462. Westview Press, Boulder, Colorado.
  3. ↑ Richard S. Thompson, Jolyon C. Parish, Susannah C. R. Maidment and Paul M. Barrett (2011). «Phylogeny of the ankylosaurian dinosaurs (Ornithischia: Thyreophora)». Journal of Systematic Palaeontology 10 (2): 301—312.

Джерела

  • Horner, John, and Dobb, Edwin. Dinosaur Lives: Unearthing an Evolutionary Saga (HarperCollins, 1997).
  • Lambert, David, and the Diagram Group. Dinosaur Data Book: The Definitive Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Other Prehistoric Reptiles (Gramercy, 1998).
  • Lessem, Don, and Glut, D.F. The Dinosaur Society's Dinosaur Encyclopedia (Random, 1993).
  • Lockley, Martin. Tracking Dinosaurs: A New Look at an Ancient World (Cambridge Univ. Press, 1991).
  • Norell, M.A., and others. Discovering Dinosaurs in the American Museum of Natural History (Knopf, 1995).
  • Norman, David. The Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs (Crescent, 1985).
  • Sattler, H.R. The New Illustrated Dinosaur Dictionary (Lothrop, 1990).
  • Weishampel, D.B., and others, eds. The Dinosauria (Univ. of Calif. Press, 1990).


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).