Коель східний
| ?Коель східний | |
|---|---|
 Самець | |
 Самиця | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Коель (Eudynamys) |
| Вид: | Коель східний |
| Біноміальна назва | |
| Eudynamys orientalis (Linnaeus, 1766) | |
| Синоніми | |
| Cuculus orientalis Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eudynamys orientalis |
 Віківиди: | Eudynamys orientalis |
 МСОП: | 61432919 |
 NCBI: | 3054326 |
Коель східний[2] (Eudynamys orientalis) — вид птахів з родини зозулевих (Cuculidae).
Поширення
Вид поширений в лісах, лісистих місцевостях, плантаціях і садах на схід від лінії Воллеса до Соломонових островів і на південь до північної та східної Австралії.
Опис
Самці мають чорне забарвлення з синім і зеленим відтінком, і червоними очима. У самиць верхня частина тіла коричнева з білими плямами, а нижня частина кремового кольору з тонкими чорними смугами.
Спосіб життя
Коель східний є гніздовим паразитом. В Австралії їхніми господарями є в основному великі медолюби (переважно медівник гологоловий та медолюб-сережник середній). На відміну від інших паразитичних зозуль, дитинчата не намагаються вбити пташенят-господарів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Eudynamys orientalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 вересня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Payne, R. B. (1997) Eudynamys scolopacea (Common Koel). pp. 570–571 in: del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie, D. (editors). (1997). Handbook of the Birds of the World. Volume 4: Sandgrouse to Cuckoos. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-22-9
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).