YaChudo

Етель Кейн

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Етель Кейн
Ethel Cain
Зображення
Кейн виступає в Gunnersbury Park, Лондон, 2023 рік
Основна інформація
Повне ім'яГейден Сайлас Ангедонія
Hayden Silas Anhedönia
Дата народження24 березня 1998 (28 років)
Місце народженняТаллахассі, Флорида США
Роки активності2017-дотепер
ГромадянствоСША США
Національністьамериканка
Професіїспівачка, авторка пісень, артистка, продюсерка, модель
Інструментивокал, гітара, піаніно
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрбедрум поп, ембієнт, дрим-поп, госпел, альтернативний рок, рок, фолк
ПсевдонімиAtlas, White Silas, Miss Anhedonia, Tommy
Лейбли
  • Daughters of Cain
  • AWAL
Офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гейден Сайлас Ангедонія (англ. Hayden Silas Anhedönia, нар., 24 березня 1998, Таллахассі, Флорида США)[1], професійно відома як Етель Кейн (англ. Ethel Cain)[2][3], — американський співачка, авторка пісень, різностороння артистка та модель, яка народилася в Таллахассі, Флорида, і проживає в Піттсбурзі, штат Пенсільванія[4].

У середині 2017 року Кейн почала експериментувати з написанням, записом і продюсуванням свого власного етеріального стилю, натхненного християнською музикою та григоріанськими хоралами[5]. Вона випустила кілька мікстейпів і мініальбомів на потокових платформах під різними псевдонімами, а також на таких сайтах, як SoundCloud і Tumblr, перш ніж прийняти більш альтернативний звук і офіційно розпочати проект Ethel Cain у середині 2019 року[6]. Тексти пісень Кейн зосереджені на ностальгічних темах і темах південної готики, таких як бідність, зловживання психоактивними речовинами, домашнє насильство, смерть і трансгенераційна травма. Її музика асоціюється з ембієнтом, альтернативним роком і дрим-попом[7].

У 2022 році Кейн випустила свій дебютний студійний альбом Preacher's Daughter, отримавши широке визнання музичних критиків, багато з яких назвали його одним із найкращих альбомів року[8][9][10][11][12][13][14][15]. Після випуску Етель отримала масове визнання в мережі.

Раннє життя

Етель виросла у Перрі, штат Флорида[16], була старшою з чотирьох дітей у родині південних баптистів[17]. Її батько був дияконом, і вона з дитинства займалася церковним хором. У вісім років Кейн почала вивчати класичне фортепіано, і її ранній музичний вплив включав Карен Карпентер, Steve Miller Band та різноманітну християнську музику[18]. Все життя вона навчалася вдома[19]. У підлітковому віці вона відкрила для себе поп-музику, зокрема творчість Florence and the Machine[20].

У віці 12 років вона зізналася своїй родині в тому, що вона є гомосексуалкою, а у віці 16 років покинула церкву[21]. У свій 20-й день народження вона публічно зізналася, що є транс-жінкою. Розмірковуючи про це, Кейн згадує: «Всім було зрозуміло, що я не така, як інші люди. Щоразу, коли я починала розвиватися, я все більше усвідомлювала себе як транс-жінка. Ми були розділеним домом — я проти всього мого міста»[22].

Етель знаходить натхнення в госпел, кантрі, класичному році та альтернативній музиці[23].

Кар'єра

2017—2019: Початок кар'єри

У 2017 році, розглядаючи можливість вступу до кіношколи Університету штату Флорида, Кейн почала експериментувати зі створенням ревербераційної хорової музики на GarageBand. З 2017 по 2018 рік вона публікувала свої роботи невеликій групі друзів і підписників на таких сайтах, як Twitter, Tumblr і Instagram під іменами White Silas і Atlas (стилізовано як ΛTLΛS). У 2019 році, після випуску її дебютного синглу під назвою «Bruises» як Етель Кейн, вона зв'язалася з артисткою Ніколь Доллангангер через соціальні мережі, відкривши для Доллангангер тур артистки «Heart Shaped Bed» у Чикаго.

У вересні 2019 року вона випустила невелику збірку пісень під назвою Carpet Bed, її перший міні-альбом під псевдонімом Ethel Cain.

У грудні 2019 року, після випуску її міні-альбому Golden Age, її підтримала виконавиця Wicca Phase Springs Eternal, яка похвалила Етель за її «зріле написання пісень і розуміння мелодії»[24].

2020—2021: Inbred

У січні 2020 року за рекомендацією Wicca Phase Springs Eternal Кейн відкрив репер Lil Aaron. Під час виступу хедлайнером шоу з Edith Underground, Girlfiend і Lil Bo Weep у Лос-Анджелесі, Кейн була запрошена Аароном зустрітися з видавничою компанією Prescription Songs і незабаром після цього уклала з ними контракт. У серпні 2020 року Кейн переїхала з Флориди в відремонтовану церкву за межами Річмонда, штат Індіана, де вона завершила запис свого першого міні-альбому з Prescription Songs під назвою Inbred.

У лютому 2021 року Етель випустила свій перший сингл за новим видавничим контрактом під назвою «Michelle Pfeiffer» за участю Ліла Аарона[25]. Прем'єра пісні відбулася на Paper і представлена на Pitchfork[26], Billboard[27], Nylon[28], і The Fader[29]. 18 березня вийшов другий сингл, «Crush», а 15 квітня 2021 року відбулася прем'єра третього, «Unpunishable», на Apple Music Radio 1 із Зейном Лоу. Inbred вийшов 23 квітня 2021 року. EP досліджує американу, ембієнт-фолк і слоукор[30].

2022–дотепер: Preacher's Daughter, модельний бізнес та інші проєкти

17 березня 2022 року Кейн випустила сингл «Gibson Girl», згодом анонсувавши свій дебютний альбом Preacher's Daughter, що вийшов 12 травня 2022 року[31] та отримав приголомшливо високу оцінку на Metacritic - 84%[32]. Етель випустила сингли «Strangers» 7 квітня та «American Teenager» 21 квітня, останній отримав музичне відео 21 липня. Альбом вийшов на її власному лейблі Daughters of Cain і містить тринадцять пісень[31], обкладинка альбому Preacher’s Daughter була знята її сестрою на вінтажну камеру Polaroid SX-70 під час запису альбому.[4] На підтримку альбому Кейн вирушила в тур Freezer Bride Tour у 2022 році та Blood Stained Blonde Tour у 2023 році.

Кейн почала працювати моделлю в кампаніях Givenchy, Miu Miu і Marc Jacobs[33] і дебютувала на подіумі Тижня моди в Нью-Йорку для Eckhaus Latta[34]

Кейн виступала на 22-му фестивалі музики та мистецтв Coachella Valley у квітні 2023 року[35].

3 червня 2023 року Кейн знепритомніла на сцені під час виступу в Сіднейському оперному театрі в Сіднеї, Австралія, у рамках Vivid Live, що призвело до скасування шоу[36]. Наступного дня вона повернулася до виступів[37].

Вона також виступила на Reading Festival у серпні 2023 року[38].

Етель також випускає пісні на SoundCloud під різними псевдонімами, зокрема «Tommy» і «אשמדאי» (Асмодей), експериментальні пісні, демо та кавери, повністю відокремлені від її основної концепції Етель Кейн.

Особисте життя

Розмірковуючи про своє релігійне виховання в інтерв'ю 2021 року, Кейн прокоментувала, що вона все ще вважає себе південною баптисткою: «Подобається мені це чи ні, але Бог завжди був і завжди буде великою частиною мого життя. Незалежно від того, чи використовували Його як розраду, чи як загрозу, я завжди була оточеною ним. Це не те, від чого можна піти. І я краще просто житиму з цим далі, ніж скажу: „До біса церкву!“»[39]. В інтерв'ю для Rolling Stone у серпні 2023 року вона розповіла, що вся її родина покинула церкву, хоча вона уточнила, що вони все ще релігійні в певному сенсі[40].

У дописі на Tumblr 2022 року вона уточнила, що не вважає себе ні християнкою, ні людиною, яка піклується про релігію. Проте вона «все ще дотримується цінностей, на яких [вона] була вихована»[41].

Колись відома тим, що підтримувала активний профіль у соціальних мережах, Кейн видалила свій обліковий запис у Твіттері у липні 2023 року, сказавши в інтерв'ю, що «[вона] не хоче, щоб усі [її] особисті справи і кожна її найпотаємніша думка були викладені в Інтернеті на загальний огляд», і що певна поведінка шанувальників вплинула на її стосунки з друзями та родиною[42].

Етель є трансгендерною жінкою і бісексуалкою[43]. Вона також має аутизм[44].

Дискографія

Як Етель Кейн

Ethel Cain
Релізи
↙Студійні альбоми 1
↙Збірні альбоми 2
↙Мініальбоми 3
↙Сингли 11
↙Музичні відео 7

Студійні альбоми

Назва Деталі альбому
Preacher's Daughter

Мініальбоми

Назва Деталі
Carpet Bed[46]
  • Вийшов: 13 вересня 2019
  • Лейбл: Daughters of Cain
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Golden Age[47]
  • Вийшов: 1 грудня 2019
  • Лейбл: самостійний реліз
  • Формат: цифрове завантаження, CD, касета, потокове передавання
Inbred[48]
  • Вийшов: 23 квітня 2021
  • Лейбл: Daughters of Cain
  • Формат: цифрове завантаження, CD, касета, потокове передавання

Збірки

Назва Деталі альбому
Unreleased[49]
  • Вийшла: 28 лютого 2020
  • Лейбл: самостійний реліз
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Unreleased II[50]
  • Ввийшла: 20 травня 2020
  • Лейбл: самостійний реліз
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання

Сингли

Назва Рік Альбом
«Bruises»[51] 2019 Сингли поза альбомом
«Golden Age (Piano Version)»[52]
«Michelle Pfeiffer»[53]
(featuring Lil Aaron) 		2021 Inbred
«Crush»[54]
«Unpunishable»[55]
«Everytime»[56]
(Spotify Singles) 		2022 Сингл без альбому
«Gibson Girl»[57] Preacher's Daughter
«Strangers»[58]
«American Teenager»[59]
«Morning Elvis» (Live at Denver Ball Arena)
(with Florence and the Machine) 		Сингл без альбому
«Famous Last Words (An Ode to Eaters)» (with 1017 ALYX 9SM)[60] 2023 1017 ALYX 9SM Compilation Vol. 1

Музичні кліпи

Назва Рік Режисер
«Fear No Plague»[61] 2021 Hayden Anhedönia, Salem Anhedönia
«God's Country»[62]
(featuring Wicca Phase Springs Eternal) 		Hayden Anhedönia
«Crush»[63]
«Crush» (stripped)[64]
«Housofpsychoticwomn»[65]
«American Teenager»[66] 2022
«Famous Last Words (An Ode to Eaters)»[67] 2023 Hayden Anhedönia, Silken Weinberg

Як White Silas

Мініальбоми

Назва Деталі альбому
Colossus
  • Вийшов: 27 жовтня 2017
  • Лейбл: Silas Creative Productions
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Arcane Vessels[68][69]
  • Вийшов: 24 березня 2018
  • Лейбл: Silas Creative Productions
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Sad Music for Sad People[70]
  • Вийшов: 15 вересня 2018
  • Лейбл: Silas Creative Productions
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Nightmares (with Little Triste)[71]
  • Вийшов: 31 жовтня 2018
  • Лейбл: самостійний реліз
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання
Mourning After (with Little Triste)[72]
  • Вийшов: 30 березня 2019
  • Лейбл: самостійний реліз
  • Формат: цифрове завантаження, потокове передавання

Сингли

Назва Рік Альбом
Sacrilege 2017 Colossus
Virginity
Hospital Beds
«White Light»[73] 2018 Сингли поза альбомом
«Away From U»[74][75]
«Misuse Oh»[76] 2019 Carpet Bed
«Saddle Up!»[77] Сингли поза альбомом
«Drain Me»[78][79]
«White Van»[80]

Концертні тури

  • The Freezer Bride Tour (2022)[81]
  • Blood Stained Blonde Tour (2023)[82]

Примітки

  1. ↑ Dombal, Ryan (20 квітня 2021). Ethel Cain Fears No Darkness. Pitchfork. Процитовано 17 березня 2022.
  2. ↑ Experience The Dawn of Ethel Cain's Golden Age. Underground Underdogs (англ.). 10 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2021.
  3. ↑ Song, Sandra (11 лютого 2021). Ethel Cain Debuts 'Michelle Pfeiffer' with Lil Aaron. Paper (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
  4. ↑ а б Етель Кейн. Полароїди доньки священника. polaclub.com.ua (укр.). 19 листопада 2022. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 30 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ Ethel Cain Fears No Darkness. Pitchfork (англ.). 20 квітня 2021. Процитовано 29 травня 2023.
  6. ↑ The Gospel According To Ethel Cain. Underground Underdogs. 30 березня 2020.
  7. ↑ Song, Sandra (11 лютого 2021). Ethel Cain Debuts 'Michelle Pfeiffer' with Lil Aaron. Paper (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
  8. ↑ Best albums of 2022: Our pick of the top records. Crack Magazine. Процитовано 29 травня 2023.
  9. ↑ The Best Albums of 2022 Ranked. The Line of Best Fit (англ.). 5 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  10. ↑ Staff's Top 50 Albums of 2022: 10 – 1. Sputnikmusic (англ.). 21 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  11. ↑ Gigwise's 51 Best Albums Of 2022. Gigwise. 19 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  12. ↑ The 20 best albums of 2022. Dazed (англ.). 16 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  13. ↑ Clash Albums Of The Year 2022. Clash Magazine (англ.). 15 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  14. ↑ The 50 Best Albums of 2022. Paste Magazine (англ.). 28 листопада 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  15. ↑ The Best Albums of 2022. Flood Magazine (англ.). 12 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  16. ↑ Coscarelli, Joe (11 травня 2022). The Most Famous Girl at the Waffle House. The New York Times. Архів оригіналу за 22 червня 2022.
  17. ↑ Dombal, Ryan (20 квітня 2021). Ethel Cain Fears No Darkness. Pitchfork. Процитовано 17 березня 2022.
  18. ↑ Wally, Maxine (13 травня 2022). Ethel Cain's America. W. Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  19. ↑ Walker, Sophie (11 травня 2022). Hayden Anhedönia and the invention of Ethel Cain. The Line of Best Fit (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  20. ↑ D'Souza, Shaad (7 липня 2023). 'I felt like a performing monkey': Ethel Cain on fans, fainting and being 'Miss Alt-Pop Star'. The Guardian. Процитовано 10 липня 2023.
  21. ↑ Dombal, Ryan (20 квітня 2021). Ethel Cain Fears No Darkness. Pitchfork. Процитовано 17 березня 2022.
  22. ↑ Wally, Maxine (13 травня 2022). Ethel Cain's America. W. Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  23. ↑ Pappis, Konstantinos (21 квітня 2021). Artist Spotlight: Ethel Cain. Our Culture Mag.
  24. ↑ Wicca Phase tells us his top 10 LPs of 2019; tour w/ Glitterer, Creeks, Anxious begins. BrooklynVegan. 5 грудня 2019.
  25. ↑ Kent, Matthew (11 лютого 2021). Ethel Cain reflects on the freedom of LA with revelatory new single "Michelle Pfeiffer". The Line of Best Fit (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
  26. ↑ "Michelle Pfeiffer" [ft. lil aaron]. Pitchfork. 12 лютого 2021.
  27. ↑ First Out: New Music from Rebecca Black, Big Freedia, Syd & More. Billboard. 12 лютого 2021.
  28. ↑ Soundcheck: The 10 Best Music Released The Week of February 15th, 2021. Nylon. 15 лютого 2021.
  29. ↑ 10 songs you need in your life this week. The Fader. 15 лютого 2021.
  30. ↑ Chodzin, Devon (11 травня 2022). On Preacher's Daughter, Ethel Cain's Jarring, Beautiful Vision Comes to Life. Paste. Процитовано 10 червня 2022.
  31. ↑ а б Minsker, Evan (17 березня 2022). Ethel Cain Announces Debut Album Preacher's Daughter, Shares New Song. Pitchfork. Процитовано 19 березня 2022.
  32. ↑ Preacher's Daughter by Ethel Cain (англ.), процитовано 2 вересня 2024
  33. ↑ D'Souza, Shaad (7 липня 2023). 'I felt like a performing monkey': Ethel Cain on fans, fainting and being 'Miss Alt-Pop Star'. The Guardian. Процитовано 10 липня 2023.
  34. ↑ ETHEL CAIN | FASHION WEEK THROUGH THE EYES OF THE ARTIST. flaunt.com. Процитовано 13 серпня 2023.
  35. ↑ For Her First-Ever Coachella Performance, Ethel Cain Went Full Cheerleader in Givenchy. Vogue (англ.). 17 квітня 2023. Процитовано 26 квітня 2023.
  36. ↑ Wilkes, Emma (3 червня 2023). Ethel Cain show cancelled after singer faints on stage. NME. Процитовано 4 червня 2023.
  37. ↑ Minsker, Evan (4 червня 2023). Ethel Cain Collapses Onstage at Sydney Opera House, Says She's Feeling Better. Pitchfork. Процитовано 5 червня 2023.
  38. ↑ Ethel Cain. Reading Festival (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023.
  39. ↑ Hudnut, Conor (25 квітня 2021). God's Country: Ethel Cain's music is an unforgiving portrait of Southern Baptist America. Hero. Архів оригіналу за 10 січня 2022.
  40. ↑ Lopez, Julyssa (30 серпня 2023). Into the Abyss With Ethel Cain. Rolling Stone (англ.). Процитовано 31 серпня 2023.
  41. ↑ Do you still consider yourself a Christian?. Tumblr. 19 жовтня 2022. Архів оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  42. ↑ D'Souza, Shaad (7 липня 2023). 'I felt like a performing monkey': Ethel Cain on fans, fainting and being 'Miss Alt-Pop Star'. The Guardian. Процитовано 10 липня 2023.
  43. ↑ Thomas, Zora (13 вересня 2022). Ethel Cain delivers delectably dark performance at the Bowery Ballroom. The Pace Press. Процитовано 25 листопада 2022. Her lyricism depicts the existence of being a bisexual, transgender woman raised within a southern church.
  44. ↑ hiya meemaw, is it true that ur on the autism spectrum? [...]. Tumblr (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
  45. ↑ Johnson, Jamilla (10 червня 2022). May 2022 Release Rewind. AWAL. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  46. ↑ Carpet Bed EP by Ethel Cain. 13 вересня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
  47. ↑ Golden Age by Ethel Cain. 1 грудня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
  48. ↑ Inbred by Ethel Cain. 23 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  49. ↑ Unreleased - Ethel Cain. Bandcamp. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2 травня 2023.
  50. ↑ Unreleased II - Ethel Cain. Bandcamp. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 2 травня 2023.
  51. ↑ Bruises by Ethel Cain. Spotify. 2 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2023.
  52. ↑ Golden Age (Piano Version) by Ethel Cain. Spotify. 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2023.
  53. ↑ Michelle Pfeiffer (feat. lil aaron) by Ethel Cain. 11 лютого 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  54. ↑ Crush - Single by Ethel Cain. 18 березня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  55. ↑ Unpunishable. Spotify (англ.). 15 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  56. ↑ Everytime - Spotify Singles (англ.), 8 березня 2022, процитовано 18 травня 2022
  57. ↑ Gibson Girl - Single by Ethel Cain. 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  58. ↑ Ethel Cain - "Strangers". Stereogum (англ.). 7 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  59. ↑ Ethel Cain – "American Teenager". Stereogum (англ.). 21 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  60. ↑ Famous Last Words (An Ode to Eaters) - Single by 1017 ALYX 9SM, Ethel Cain. Spotify. 21 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  61. ↑ Ethel Cain - Fear No Plague (Official Video). Ethel Cain. 1 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2022.
  62. ↑ Ethel Cain - God's Country (feat. Wicca Phase Springs Eternal) [Official Video]. Ethel Cain. 22 червня 2021. Процитовано 23 листопада 2022.
  63. ↑ Ethel Cain - Crush (Official Video). Ethel Cain. 3 серпня 2021. Процитовано 23 листопада 2022.
  64. ↑ Ethel Cain - Crush (Stripped). Ethel Cain. 24 серпня 2021. Процитовано 23 листопада 2022.
  65. ↑ Ethel Cain - housofpsychoticwomn (Official Video) (англ.), процитовано 23 липня 2023
  66. ↑ Ethel Cain - American Teenager (Official Video). EthelCainVEVO. 21 липня 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
  67. ↑ 1017 ALYX 9SM, Ethel Cain - Famous Last Words (An Ode to Eaters) (англ.), процитовано 23 липня 2023
  68. ↑ SoundCloud - Hear the world's sounds. SoundCloud (англ.). Процитовано 17 квітня 2023.
  69. ↑ Arcane Vessels - Album by White Silas, Spotify (англ.), 21 травня 2018, процитовано 17 квітня 2023
  70. ↑ Sad Music for Sad People - Album by White Silas, Spotify (англ.), 15 вересня 2018, процитовано 17 квітня 2023
  71. ↑ Nightmares (англ.), 31 жовтня 2018, процитовано 17 квітня 2023
  72. ↑ Mourning After (англ.), 30 березня 2019, процитовано 17 квітня 2023
  73. ↑ White Light by White Silas on Spotify. Spotify. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 28 квітня 2023.
  74. ↑ away from u by little triste. Spotify. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 1 травня 2023.
  75. ↑ Away From U (feat. White Silas) - Single by Little Triste. Apple Music. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
  76. ↑ Misuse Oh by White Silas. Spotify. 1 січня 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 травня 2023.
  77. ↑ Saddle Up! by White Silas. Spotify. 18 січня 2019. Процитовано 1 травня 2023.
  78. ↑ drain me by little triste. Spotify. 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 травня 2023.
  79. ↑ Drain Me (feat. White Silas) - Single by Little Triste. Apple Music. 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
  80. ↑ White Van by White Silas. Napster. 22 червня 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 28 квітня 2023.
  81. ↑ Ethel Cain Extends 2022 North American Tour. Pitchfork (англ.). 10 травня 2022. Процитовано 11 березня 2023.
  82. ↑ Boygenius Has Announced Its First UK Tour, Including Dates With MUNA and Ethel Cain. Them (англ.). 24 лютого 2023. Процитовано 11 березня 2023.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).