Папужник тиморський
| ?Папужник тиморський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Папужник (Erythrura) |
| Вид: | Папужник тиморський |
| Біноміальна назва | |
| Erythrura tricolor (Vieillot, 1817) | |
| Синоніми | |
| Fringilla tricolor | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Erythrura tricolor |
 Віківиди: | Erythrura tricolor |
 EOL: | 913520 |
 ITIS: | 559978 |
 МСОП: | 22719707 |
 NCBI: | 522418 |
Папу́жник тиморський[2] (Erythrura tricolor) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Мешкає в Індонезії і Східному Тиморі.
Опис
Довжина птаха становить 9-10 см, вага 11 г. У самців голова, шия і нижня частина тіла кобальтово-сині, верхня частина тіла зелена, налхвістя, верхні покривні пера хвоста і стернові пера біля основи яскраво-червоні, решта хвоста коричнева. Покривні пера крил мають жовто-зелені краї, махові пера темно-коричневі. Дзьоб короткий, конічної форми, сізий або чорний, очі темно-карі, лапи рожеві. Самиці мають помітно світліше забарвлення, обличчя, горло і груди у них бірюзові. У молодих птахів верхня частина тіла переважно тьмяно-зелена, а нижня частина тіла переважно коричнювато-зелена.
Поширення і екологія
Тиморські папужники мешкають на островах Тимор, Ветар, Романґ, Дамар, Моа, Бабар і Танімбар. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях евкаліптових лісів, в пальмових гаях, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться насінням трав'янистих рослин і плодами, іноді також дрібними комахами. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці від 4 до 6 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Erythrura tricolor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).