Папужник довгохвостий
| ?Папужник довгохвостий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Папужник (Erythrura) |
| Вид: | Папужник довгохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Erythrura prasina (Sparrman, 1788) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Loxia prasina | |
| Посилання | |
| Erythrura prasina | |
| Erythrura prasina | |
| 913511 | |
| 559975 | |
| 22719699 | |
| 194944 | |
Папу́жник довгохвостий[2] (Erythrura prasina) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Часто утримується в неволі.
Опис

Довжина птаха становить 12-15 см, враховуючи довгий хвіст. Дзьоб відносно великий, темно-сірий. Очі чорні. Верхня частина тіла зелена. У самців обличчя, горло і верхня частина грудей сині, живіт червоний. Чіткі межі між різними частинами оперення відсутні. У самців підвиду E. p. coelica синя поляма на грудях більша.
Самиці мають більш тьмяне забарвлення, синій колір в їх оперенні майже відсутній, нижня частина тіла у них охристо-коричнювато-сіра. Центральні стернові пера у них лише дещо видовжені, тоді як у самців мони можуть бути удвічі довшими за решту. Молоді птахи мають переважно зеленувато-сіре забарвлення, тім'я і горло у них сірі, а решта нижньої частини тіла коричнювато-біла. Дзьоб зверху темний, знизу червонувато-роговий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- E. p. prasina (Sparrman, 1788) — Індокитай, Малайський півострів, Суматра, Ява;
- E. p. coelica Baker, ECS, 1925 — Калімантан, можливо, також Палаван.
Поширення і екологія
Довгохвості папужники мешкають в М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї, можливо, також на Філіппінах. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах та у бамбукових заростях. Зустрічаються зграйками, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням бамбука і рису, а також інших рослин.
Сезон розмноження припадає на період линьки, який у цих птахів відбувається двічі на рік. Довгохвості папужники є моногамними птахами. На початку сезону розмноження самці приваблюють самиць, танцюючи перед ними і тримаючи в дзьобі травинку або лист. Пара птахів будує кулеподібне гніздо, яке робиться з переплетених рослинних волокон, листя і моху. В кладці від 2 до 6 округлих білуватих яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Пташенята покидають гніздо через 21 день після вилуплення, через тиждень вони стають самостійними. Вони набувають дорослого забарвлення на 6-8 місяці життя.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Erythrura prasina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).