Жовтобрюшка світлоброва
| ?Жовтобрюшка світлоброва | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тамікові (Cisticolidae) |
| Рід: | Жовтобрюшка (Eremomela) |
| Вид: | Жовтобрюшка світлоброва |
| Біноміальна назва | |
| Eremomela icteropygialis (Lafresnaye, 1839) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eremomela icteropygialis |
 Віківиди: | Eremomela icteropygialis |
 ITIS: | 559946 |
 МСОП: | 22715023 |
Жовто́брюшка світлоброва[2] (Eremomela icteropygialis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 10 см, вага 9 г. Верхня частина тіла сіра, хвіст і крила темно-сірі з оливковим відтінком. Над очима вузькі світло-сірі "брови", через очі проходять чорні смуги. Груди сірі, живіт лимонно-жовтий. Дзьоб чорнувати. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів живіт світліший, ніж у дорослих.
Підвиди
Виділяють десять підвидів:[3]
- E. i. alexanderi Sclater, WL & Mackworth-Praed, 1918 — від Сенегалу до західного Судану;
- E. i. griseoflava Heuglin, 1862 — від центрального Судану до північно-західного Сомалі і західної Кенії;
- E. i. abdominalis Reichenow, 1905 — від центральної Кенії до північної Танзанії;
- E. i. polioxantha Sharpe, 1883 — східна Ботсвана, південно-східне Зімбабве, південний Мозамбік, північний схід ПАР;
- E. i. helenorae Alexander, 1899 — південна Замбія, південне Малаві, західне Зімбабве, північний Мозамбік;
- E. i. puellula Grote, 1929 — південно-західна Ангола;
- E. i. sharpei Reichenow, 1905 — південна Ангола, північна Намібія, західна і центральна Ботсвана;
- E. i. viriditincta White, CMN, 1961 — північно-східна Намібія, північно-східна Ботсвана, південно-західна Замбія і північно-західне Зімбабве;
- E. i. icteropygialis (Lafresnaye, 1839) — центральна і південна Намібія, південно-західна Ботсвана, північний захід ПАР;
- E. i. saturatior Ogilvie-Grant, 1910 — центр і південь ПАР.
Поширення і екологія
Світлоброві жовтобрюшки живуть в сухих саванах. Харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять на землі і серед рослинності. Гнізда чашоподібні, в кладці 2-4 яйця. Світлоброві жовтобрюшки є територіальними і моногамними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Eremomela icteropygialis. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2021.
Джерела
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
Посилання
- Yellow-bellied eremomela - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).