Erasmus+
| Колір | Категорія |
|---|---|
| Держави-члени ЄС (держави-учасники програми) | |
| Треті держави, асоційовані з програмою Erasmus+ | |
| Сполучене Королівство (приєднання у 2027 році) | |
| Неасоційовані держави |
Erasmus+ — програма Європейської комісії, спрямована на підтримку освіти, професійного навчання, молоді та спорту. Вона діє з 2014 року як продовження та об'єднання кількох попередніх програм, включаючи Erasmus, Leonardo da Vinci, Comenius та інші. Програма на період 2021–2027 років стала більш інклюзивною, цифровою, інноваційною та екологічною.[1]
Історія та розвиток
Програма Erasmus була започаткована у 1987 році як ініціатива для підтримки академічної мобільності студентів. У 2014 році Європейський Союз створив Erasmus+ — інтегровану програму, яка розширила сферу дії на професійну освіту, молодіжну політику та спорт. Програма має спрощені правила фінансування та оптимізовану структуру адміністрування.
На період 2021–2027 років бюджет Erasmus+ становить понад 26 мільярдів євро. Близько двох третин бюджету виділяється на можливості навчання за кордоном для окремих осіб (як у межах ЄС, так і за його межами). Решта коштів підтримує партнерства між закладами освіти, молодіжними організаціями, підприємствами та місцевими органами влади, а також реформи для модернізації освітніх систем.[2]
Учасники програми
До повноцінної участі в усіх напрямах програми (як «держави-учасниці») входять 27 країн-членів ЄС. Крім того, існують треті країни, асоційовані з програмою, які також беруть повноцінну участь: Північна Македонія, Сербія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Туреччина.[3] Інші країни світу можуть брати участь як партнери у визначених напрямах.
Після Брекзиту Велика Британія вирішила не брати участі в програмі Erasmus+ на 2021–2027 роки.[4] Проте на саміті ЄС-Велика Британія 19 травня 2025 року сторони домовилися працювати над поверненням Британії до програми.[5] У грудні 2025 року британський уряд офіційно оголосив, що країна знову приєднається до студентських обмінів Erasmus+ у 2027 році.[6]
Мета та ключові напрями
Цілі програми досягаються через три «Ключові дії» (Key Actions):
- Ключова дія 1 (KA1): Навчальна мобільність осіб (міжнародна академічна мобільність студентів, викладачів, молодіжні обміни та волонтерські проєкти).
- Ключова дія 2 (KA2): Співпраця між організаціями та установами (професійна освіта, обмін передовим досвідом, розвиток спорту).
- Ключова дія 3 (KA3): Підтримка розробки політик та співробітництва.
Також існують окремі напрями, такі як заходи Жана Моне (Jean Monnet), які підтримують викладання, навчання, дослідження та дискусії з питань європейської інтеграції.
Кафедри Жана Моне
У рамках програми Жана Моне існують спеціальні посади — Кафедри Жана Моне (Jean Monnet Chairs), призначені для університетських професорів або старших викладачів, які спеціалізуються на вивченні Європейського Союзу.[7]
Ці викладачі можуть:
- вдосконалювати викладання європейських студій у своєму закладі;
- проводити та курувати дослідження з питань ЄС на всіх рівнях освіти;
- виступати наставниками для наступного покоління викладачів;
- надавати експертні консультації майбутнім фахівцям з європейських питань.
Кафедри Жана Моне також фінансово заохочуються до публікації книг, участі в інформаційних заходах, організації семінарів та воркшопів із політиками та громадянським суспільством, а також до розробки відкритих освітніх ресурсів.
Програма в Україні
Україна є партнерською країною Erasmus+ та бере активну участь у програмі. Щороку сотні українських студентів, викладачів та молодіжних працівників долучаються до проєктів мобільності та співпраці. Діяльність програми в державі координується Національним Erasmus+ офісом в Україні.
Значущість та критика
Erasmus+ є однією з наймасштабніших освітніх ініціатив у світі. Її роль полягає у сприянні інтернаціоналізації освіти, підтримці академічної мобільності, забезпеченні рівного доступу до якісної освіти та розвитку навичок у глобалізованому світі. На програму покладаються стратегічні цілі Європейського Союзу щодо підвищення конкурентоспроможності та соціальної згуртованості. Її результати визнані в міжнародній освітній спільноті та широко висвітлюються у наукових дослідженнях.
Водночас програма стикається з низкою викликів, серед яких: нерівний доступ до участі (особливо для людей з меншими можливостями), бюрократичні труднощі під час оформлення грантів, а також потреба в постійній адаптації до різних освітніх систем країн-учасниць.
Галерея
-
Робоча сесія в рамках молодіжного проєкту Erasmus+ -
Сесія в рамках проєкту Erasmus+ -
Сесія в рамках проєкту Erasmus+ -
Сербський культурний вечір на проєкті Erasmus+
Див. також
Примітки
- ↑ Home - Erasmus+. erasmus-plus.ec.europa.eu.
- ↑ Green light for Erasmus+: More than 4 million to get EU grants for skills and employability. European Commission - European Commission.
- ↑ Eligible countries - Erasmus+. erasmus-plus.ec.europa.eu (англ.). Процитовано 4 травня 2025.
- ↑ The UK and Erasmus+ - Erasmus+. erasmus-plus.ec.europa.eu (англ.). 30 вересня 2024. Процитовано 20 вересня 2025.
- ↑ EU-UK summit. Consilium (англ.). 16 травня 2025. Процитовано 20 вересня 2025.
- ↑ UK will rejoin Erasmus student scheme in 2027. BBC News (брит.). 16 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ Jean Monnet Chairs | Erasmus+. ec.europa.eu.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).