Epiplatys togolensis
| ?Epiplatys togolensis | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Акантопері (Acanthopterygii) |
| Ряд: | Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes) |
| Підряд: | Аплохейловидні (Aplocheiloidei) |
| Родина: | Нотобранхові (Nothobranchiidae) |
| Рід: | Епіплатис (Epiplatys) |
| Вид: | Epiplatys togolensis |
| Біноміальна назва | |
| Epiplatys togolensis Loiselle, 1971 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Віківиди: | Epiplatys togolensis |
 EOL: | 2457327 |
 МСОП: | 181604 |
 NCBI: | 1795788 |
Тоголезький епіплатис (Epiplatys togolensis) — тропічний прісноводний вид яйцекладних коропозубих риб з родини нотобранхових (Nothobranchiidae). Належить до групи видів E. sexfasciatus, підрід Epiplatys.
Був описаний 1971 року як підвид E. sexfasciatus togolensis, назву отримав за країною походження — Того. Згодом отримав статус окремого виду, але назва Epiplatys sexfasciatus togolensis Loiselle, 1971 часто згадується як синонім Epiplatys sexfasciatus Gill, 1862.
Опис
Великий і міцний вид Epiplatys. Максимальний розмір самця становить 90 мм, самки — 80 мм загальної довжини. У спинному плавці 9-13 променів, в анальному — 14-19 променів. Самці мають довгі й загострені черевні плавці, що робить їх схожими із E. longiventralis. 27-32 луски в середньо-бічному ряді.
Каріотип: n = 24, A = 25.
Мінливість забарвлення доволі висока.
Тіло в самців від сіро-коричневого до жовтогарячого кольору з блакитним або зеленим лиском на боках. Малюнок забарвлення дещо змінюється залежно від популяції, але найчастіше це 6-8 широких, трохи похилих поперечних смуг від темно-коричневого до чорного кольору, передня з яких розташована біля початку грудних плавців, а остання — біля основи хвостового плавця. Луски на боках мають червоно-коричневу крапочку, які разом утворюють 4-7 поздовжніх рядів.
Спинний плавець від блідо-жовтого до блакитно-зеленого кольору з темно-сірими цятками, блідо-сірим або білим краєм та темно-сірою смугою перед ним. Забарвлення анального плавця варіює від блідо-зелено-оранжевого до синьо-зеленого й навіть блідо-блакитного, на ньому рядами можуть бути розташовані темно-сірі або темно-сині крапки, край чорний. Хвостовий плавець синьо-зелений, з темно-сірими цятками та смужками, а також червонувато-коричневими крапками. В його верхній частині присутня темно-сіра або чорна смуга та блідо-сіра або біла облямівка, а нижній край має чорний кант. Деякі популяції можуть мати червону смугу по нижньому краю анального та хвостового плавців[1].
Самка має оливково-сіре тіло з рядами червоно-коричневих цяток та темними поперечними смугами на боках. Кількість поперечних смуг може бути більшою, ніж у самця, але зазвичай їх буває так само 6-8. Спинний плавець і верхня частина хвостового плавця блідо-жовто-зелені, зазвичай з темно-червоними цятками й світлішим краєм. Анальний плавець від блідо-зеленого до блакитного кольору, без плям.
Поширення та спосіб життя
Вид має відносно великий ареал, що охоплює прибережну зону тропічних лісів Західної Африки від гір Того на заході до річки Крос на сході, включаючи дельту річки Нігер. Це південний схід Гани та південні райони Того, Беніну й Нігерії.
Тоголезький епіплатис живе в невеликих лісових річках та струмках або в тихих частинах більших річок. Температура води становить 22–28 °C[2].
В дельті Нігеру споріднені види E. togolensis та E. longiventralis зустрічаються синтопічно (в одних водоймах), але займають різні мікросередовища існування[3].
Загрози існуванню виду відомі лише в дельті річки Нігер (це близько п'ятої частини ареалу), вони пов'язані з розливами нафти, розмноженням інвазійних водоростей[4].
Утримання в акваріумі
Epiplatys togolensis тримають в акваріумах. відомі популяції, що походять з різних районів Того, Беніну, Нігерії. Популяція з Котону (Бенін), яка поширилась у Німеччині в 1980-х роках, згадується як найгарніша форма. Натомість найпоширенішою в акваріумах є популяція з Лагоса (Нігерія).
Більшість популяцій тоголезького епіплатиса легко розмножується. Риби нерестяться на субстрат біля поверхні води. Інкубація триває близько 14 днів. Мальків вирощують на наупліусах артемії. Ріст досить швидкий, статева зрілість досягається приблизно у 5-6 місяців.
Примітки
- ↑ Raymond Romand. Cyprinodontidae. In: Christian Lévêque, Didier Paugy, Guy G. Teugels (eds.). Faune des poissons d'eaux douces et saumâtres de l'Afrique de l'Ouest. Tome 2 / The Fresh and Brackish Water Fishes of West Africa. Volume 2. Collection Fauna Tropicale no. XXVIII, 1992, p. 635: Epiplatys sexfasciatus togolensis Loiselle, 1971
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2025). Epiplatys togolensis на FishBase. Версія за листопад 2025 року.
- ↑ Jouke van der Zee. Comments on the syntypes of Epiplatys longiventralis (Boulenger, 1911). Killi-Data Series 2024, pp. 61-70
- ↑ Lalèyè, P. & Entsua-Mensah, M. (2020) Epiplatys togolensis: інформація на сайті МСОП (версія 2025-2) (англ.) 22.12.2025
Джерела
- Rudolf H. Wildekamp & Jouke R. van der Zee. Aplocheilidae. In: Didier Paugy, Christian Lévêque, Guy G. Teugels (eds.). Faune des poissons d'eaux douces et saumâtres de l'Afrique de l'Ouest. Tome II / The Fresh and Brackish Water Fishes of West Africa. Volume II. Collection Faune et Flore tropicales 40. Musée Royal de l'Afrique Centrale, Tervuren, Belgique, Museum National d'Histoire Naturalle, Paris, France and Institut de Recherche pour le Développement, Paris, France, 2003, pp. 343, 345: Epiplatys togolensis Loiselle, 1971 (фр.)(англ.)
- Epiplatys togolensis Loiselle 1971. Killifish from West Africa. American Killifish Association (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).