Epiplatys ruhkopfi
| ?Epiplatys ruhkopfi | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Акантопері (Acanthopterygii) |
| Ряд: | Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes) |
| Підряд: | Аплохейловидні (Aplocheiloidei) |
| Родина: | Нотобранхові (Nothobranchiidae) |
| Рід: | Епіплатис (Epiplatys) |
| Вид: | Epiplatys ruhkopfi |
| Біноміальна назва | |
| Epiplatys ruhkopfi Berkenkamp & Etzel, 1980 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Epiplatys ruhkopfi |
 EOL: | 357003 |
 ITIS: | 647266 |
 МСОП: | 181853 |
Епіплатис Рукопфа (Epiplatys ruhkopfi) — тропічний прісноводний вид яйцекладних коропозубих риб з родини нотобранхових (Nothobranchiidae). Належить до групи видів E. fasciolatus, підрід Kulonplatys.
Назву отримав на честь німецького акваріуміста Віллі Рукопфа (нім. Willi Ruhkopf), який на момент опису виду був активним членом Німецького товариства яйцекладних коропозубих (нім. Deutsche Killifisch Gemeinschaft).
E. ruhkopfi має схоже забарвлення та близькі меристичні показники з E. coccinatus, також лише близько 50 км роз'єднує ареали цих видів. Проте експерименти з отримання їхніх гібридів, проведені в умовах акваріуму, показали, що між ними існують генетичні бар'єри[1].
Опис
Великий та міцний як на представників роду Epiplatys вид, за морфологією подібний до Epiplatys fasciolatus. Самці виростають до 75 мм, самки — до 65 мм загальної довжини.
У спинному плавці 11—13 променів, в анальному — 16—18 променів, перший промінь спинного плавця розташований навпроти 8—10-го променя анального плавця. 29—30 (+1—4) лусок у середньому бічному ряді.
Боки в самців від бронзового до фіолетового або червоно-фіолетового кольору, на спині забарвлення переходить у червонувато-коричневе. Луски на боках мають чіткий червоно-коричневий край, завдяки чому на тілі утворюється сітчастий малюнок. Спинний плавець біля основи жовтий, вище блідо-червоно-коричневий з окремими червоними цятками, далі проходить темно-червоно-коричнева смуга, а край блідо-синьо-сірий. Анальний плавець біля основи блідо-блакитний, нижче стає червоно-коричневим, а уздовж краю проходить жовта смуга з червоно-коричневою зовнішньою облямівкою. Хвостовий плавець по центру має зелено-коричневе забарвлення, в нижній частині він червоно-коричневий, іноді з блідо-блакитною смугою перед краєм, верхня частина плавця має червоно-коричневу смугу та блідо-сіро-блакитний край.
Мінливість забарвлення низька.
5—10 косих поперечних смуг темно-сірого кольору добре помітні в самок та молодих риб. У самців з віком вони тьмянішають і в дорослому віці зазвичай непомітні.
В самок тіло темно-сіро-коричневе, на череві світліше. Луски на боках мають червоно-коричневі до темно-сірого кольору краї. На нижній половині тіла може бути присутня слабка поздовжня смуга, яка стає чіткішою, коли риба налякана. Непарні плавці напівпрозорі, блідо-оливкові з кількома червоно-коричневими цятками біля основи.
Поширення
Вид поширений у Західній Африці, відомий лише із верхньої частини басейну річки Сент-Джон (англ. Saint John River) у північно-центральній Ліберії[2]. Мешкає в перехідній зоні між прибережними низовинами та лісистими гірськими районами[1]. Площа відомих районів поширення виду становить 376 км², а всього ареалу — 1403 км²[2].
Інформація про чисельність E. ruhkopfi в дикій природі відсутня. Загрозу існуванню виду становлять гірничовидобувна та сільськогосподарська діяльність, які, як вважається, спричиняють постійне погіршення якості середовищ існування риб[2].
Спосіб життя
Бентопелагічний вид риб, не мігрує, не належить до числа сезонних коропозубоподібних. Водиться в невеликих струмках. Температура 22—26 °C.
Утримання в акваріумі
Epiplatys ruhkopfi належить до числа акваріумних видів риб. Відомі акваріумні популяції Gbondo, Kaningali, Zienzu, RL 78/55. Не часто зустрічається в акваріумах, звіти про умови його утримання та розведення рідкісні.
Вид жвавий і мирний, відносно толерантний до параметрів води. Було помічено, що ці риби припиняють нереститися в жовтні і знову починають відкладати ікру вже навесні. Нерестяться на плавучі рослини. Діаметр ікринок становить близько 1 мм. За температури 24 °C мальки виводяться з ікри за 15—20 днів. Перші кілька днів їх годують парамеціями, згодом — наупліусами артемії, які щойно вилупились, та мікрочерв'ячками. Ростуть повільно, за 6—7 місяців досягають розміру 1—2 см; в цей час можна розрізнити стать.
Примітки
- ↑ а б Heinz O. Berkenkamp und Dr. Vollrad Etzel. Epiplatys coccinatus spec. nov., eine neue Hechtlingsart aus Liberia (Pisces, Cyprinodontidae). Die Aquarien- und Terrarienzeitschrift (DATZ) v. 35 (no. 7): 251—255
- ↑ а б в Diallo, I. (2020) Epiplatys ruhkopfi: інформація на сайті МСОП (версія 2026-1) (англ.) 04.11.2026
Джерела
- Rudolf H. Wildekamp & Jouke R. van der Zee. Aplocheilidae. In: Didier Paugy, Christian Lévêque, Guy G. Teugels (eds.). Faune des poissons d'eaux douces et saumâtres de l'Afrique de l'Ouest. Tome II / The Fresh and Brackish Water Fishes of West Africa. Volume II. Collection Faune et Flore tropicales 40. Musée Royal de l'Afrique Centrale, Tervuren, Belgique, Museum National d'Histoire Naturalle, Paris, France and Institut de Recherche pour le Développement, Paris, France, 2003, p. 367: Epiplatys ruhkopfi Berkenkarnp & Etzel, 1980 (фр.)(англ.)
- Epiplatys ruhkopfi Berkenkamp & Etzel 1980. Killifish from West Africa. American Killifish Association (англ.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2026). Epiplatys ruhkopfi на FishBase. Версія за червень 2026 року. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).