Піві-малюк сизий
| ?Піві-малюк сизий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Піві-малюк (Empidonax) |
| Вид: | Піві-малюк сизий |
| Біноміальна назва | |
| Empidonax minimus (Baird, 1843) | |
Ареал виду Гніздування Міграція Зимування | |
| Посилання | |
| Empidonax minimus | |
| Empidonax minimus | |
| 178344 | |
| 22699854 | |
| 28730 | |
Піві-малюк сизий[2] (Empidonax minimus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Північній Америці.
Опис


Довжина птаха становить 12-14 см, розмах крил 19-22 см, вага 10,3 г. Верхня частина тіла тьмяно-оливково-сіра, нижня частина тіла білувата, з боків жовтуваті. Крила чорнуваті, на крилах дві білі смуги, навколо очей білі кільця. Дзьоб короткий, темний, знизу жовтувато-оранжевий. У молодих птахів смуги на крилах більш темні, оливково-охристі[4].
Поширення і екологія
Сизі піві-малюки гніздяться в Канаді та на півночі і північному сході Сполучених Штатів Америки (зокрема в Аппалачах). У липні-серпні вони мігрують на південь, до Мексики, Центральної Америки і південної Флориди. Сизі піві-малюки живуть в широколистяних і мішаних лісах, місцями в хвойних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, парках і садах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Вони зимують на узліссях вологих тропічних лісів і в чагарникових заростях.
Поведінка
Оливкові піві-малюки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті, іноді доповнюють свій раціон ягодами. Вони є моногамними птагами, гніздяться невеликими розрідженими колоніями[5]. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві, в розвилиці між гілками. В кладці від 3 до 5 кремово-білих яєць. Інкубаційний період триває 13-16 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 12-17 днів після вилуплення, однак батьки прожовжують піклуватися про них ще 2-3 тижні[6].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Empidonax minimus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.
- ↑ Forbush, Edward Howe; May, John Bichard (1955). A Natural History of American Birds of Eastern and Central North America. Bramhall Books. с. 318–319. ISBN 978-1-258-21691-7.
- ↑ Getty, T (1981). Competitive collusion: the preemption of competition during the sequential establishment of territories. The American Naturalist. 118 (3): 426—431. doi:10.1086/283834. S2CID 84728592.
- ↑ Robinson SK, Holmes RT (1982). Foraging behavior of forest birds: the relationships among search tactics, diet, and habitat structure. Ecological Society of America: 63(6): 1918–1931.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).